Франц Кафка у своїй новелі „Перевтілення” писав „про себе і для себе”. Головний герой твору Грегор Замза є сам автор. Про це свідчать ряд особливостей, що були характерними для життя самого Кафки, його особливого світогляду, світосприйняття та певних життєвих ситуацій. Передовсім автор використав прийом гротескного зображення дійсності в творі. Це досягається завдяки поєднанню реального і фантастичного, логічного та абсурдного. Адже для автора було головним зосередити нашу увагу на внутрішньому світі Грегора та його рідних. І це Кафці вдалось бо ми споглядаємо більше за реальними думками, ніж за незрозумілим і дивним перевтіленням.

Об’єктом дослідження сленгові слова як лексичні одиниці,а предметом- художньо-стилістичні особливості та роль сленгу у даному романі.
Матеріалом дослідження є наукові роботи таких вчених: І. В. Арнольд, Акімова І. І., Архіпова Л. Д. та інших.
Метою курсової роботи є розгляд художньо-стилістичних особливостей та ролі сленгу в романі Джерома Д. Сэлінджера "Над прірвою в житі".
При написанні курсової роботи ми поставили перед собою наступні завдання:
1. Дати визначення що таке сленг, та дослідити механізми його утворення
2. Виявити причини вживання сленгу
3. Визначити мовні особливості героїв роману Селінджера “Над прірвою в житі”
4. Проаналізувати роль сленгу у художній картині цього твору, та порівняти різні варіанти перекладу книги на російську мову з оригіналом

ЗМІСТ:
1. ВСТУП
2. СТРУКТУРА РОМАНУ
3. СИСТЕМА ОБРАЗІВ
4. «КОД» РОМАНУ
5. ВИСНОВКИ
6. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

План роботи

1. Короткі відомості про автора роботи.
2. Проблематика роману.
3. Складний характер головного героя.
4. Зарубіжна і вітчизняна критика про роман Дж. Д. Селінджера «Над прірвою в житі»
Список використаної літератури:

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ І. МОРАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ЗМІСТ «МАЛЕНЬКОЇ ТРИЛОГІЇ» А.П.ЧЕХОВА …………………………………………………………………….4-26
1.1. Про cтан вивчення творчості Чехова в сучасному літературознавстві…...4-7
1.2. Великі теми малої прози А.П.Чехова……………………………………….8-9
1.3. «Маленька трилогія » в контексті прози А.П.Чехова:
1.3.а) засудженя «бєліковщини» в оповіданні «Людина в футлярі»;………..10-17
1.3.б) філософська проблематика оповідання «Аґрус»;……………………...17-22
1.3.в) моральний сенс оповідання «Про кохання»……....…….……………...23-26
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..26-30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………31-32

П л а н

1. А. П. Чехов- видатний російський прозаїк і драматург.
2. Дитинство і юність Чехова:
а) навчання в Старокостянтинівській школі;
б) перші літературні спроби майбутнього письменника під час навчання в гімназії.
3. Вступ Чехова на медичний факультет Московського університету.
4. Перші публікації гумористичних оповідань Чехова в журналах “Стрекоза”, “Осколки”.
5. Вихід першого збірника оповідань письменника- “Сказки Мельпомены”.
6. Викриття сучасної Чехову дійсності в оповіданнях “Хірургія”, “Хамелеон”, “Смерть чиновника”.
7. “Строкаті оповідання”- підбитий підсумок зробленому.
8. Роль медицинської практики у розширенні досвіду письменника.
9. Написання книг “З Сибіру”, “Острів Сахалін” під враженням поїздки на острів Сахалін.
10. Просвітницька діяльність Чехова під час перебування у маєтку Меліхове.
11. Новий етап в творчості Чехова- заняття драматургією:
а) новаторство Чехова-драматурга;
б) особливості пєси “Чайка”;
в) інші драматичні твори- “Вишневий сад”, “Три сестри”.
12.Одруження Чехова з Ольгою Кніппер.
13.Раптова смерть письменника під час лікування на німецькому курорті Баденвейлер.

Зміст:
1)Вступ
2)Історія виникнення
3)Найвідоміші представники бітництва
4)Філософія і основні ідеї
5)Висновки
6)Список використаних джерел

У „Маленькому принці” Антуан де Сент-Екзюпері змалював загальну картину світу. Він по-філософськи осмислив проблеми людства. Всі свої тривоги і сокровенні думки, письменник виразив у своїй повісті-казці „Маленький принц”, яку він присвятив і дорослим і дітям. Антуан Екзюпері протиставив два світи, що існують разом і розчиняються один в одному, але водночас світи, в яких живуть абсолютно протилежні за своїми цінностями представники. Так автор протиставляє світ „дорослих ” і світ „дітей”. Автор змалював світ дорослих, поставивши в його центрі людину-дитину, яка є мірилом духовності і чистоти. Автор вважав, що більшість дорослих, виростаючи, забувають, що колись вони були дітьми, і втрачають ту дитячу доброту, безпосередність, щирість, наївність, все чим володіли в дитинстві.

Зміст:
1)Вступ
2) Своєрідність світобачення і його художнього вираження в
контексті творчості Ф. Кафки
3) Модерністське сприйняття дійсності Францом Кафкою
4) Феномен відчуження у світогляді Франца Кафки
5) Особливості авторської манери відтворення дійсності у творах Франца Кафки
5) Висновки
6)Список використаної літератури

Николай Васильевич Гоголь
Мёртвые души
Том первый
Предлагаемая история, как станет ясно из дальнейшего, произошла несколько вскоре после «достославного изгнания французов». В губернский город NN приезжает коллежский советник Павел Иванович Чичиков (он не стар и не слишком молод, не толст и не тонок, внешности скорее приятной и несколько округлой) и поселяется в гостинице. Он делает множество вопросов трактирному слуге — как относительно владельца и доходов трактира, так и обличающие в нем основательность: о городских чиновниках, наиболее значительных помещиках, расспрашивает о состоянии края и не было ль «каких болезней в их губернии, повальных горячек» и прочих подобных напастей.
Отправившись с визитами, приезжий обнаруживает необыкновенную деятельность (посетив всех, от губернатора до инспектора врачебной управы) и обходительность, ибо умеет сказать приятное каждому. О себе он говорит как-то туманно (что «испытал много на веку своем, претерпел на службе за правду, имел много неприятелей, покушавшихся даже на жизнь его», а теперь ищет места для жительства). На домашней вечеринке у губернатора ему удается снискать всеобщее расположение и между прочим свести знакомство с помещиками Маниловым и Собакевичем. В последующие дни он обедает у полицмейстера (где знакомится с помещиком Ноздревым), посещает председателя палаты и вице-губернатора, откупщика и прокурора, — и отправляется в поместье Манилова (чему, однако, предшествует изрядное авторское отступление, где, оправдываясь любовью к обстоятельности, автор детально аттестует Петрушку, слугу приезжего: его страсть к «процессу самого чтения» и способность носить с собой особенный запах, «отзывавшийся несколько жилым покоем»).
Проехав, против обещанного, не пятнадцать, а все тридцать верст, Чичиков попадает в Маниловку, в объятия ласкового хозяина. Дом Манилова, стоящий на юру в окружении нескольких разбросанных по-английски клумб и беседки с надписью «Храм уединенного размышления», мог бы характеризовать хозяина, который был «ни то ни се», не отягчен никакими страстями, лишь излишне приторен. После признаний Манилова, что визит Чичикова «майский день, именины сердца», и обеда в обществе хозяйки и двух сыновей, Фемистоклюса и Алкида, Чичиков обнаруживает причину своего приезда: он желал бы приобрести крестьян, которые умерли, но еще не заявлены таковыми в ревизской справке, оформив все законным образом, как бы и на живых («закон — я немею перед законом»). Первый испуг и недоумение сменяются совершенным расположением любезного хозяина, и, свершив сделку, Чичиков отбывает к Собакевичу, а Манилов предается мечтам о жизни Чичикова по соседству чрез реку, о возведении посему моста, о доме с таким бельведером, что оттуда видна Москва, и о дружбе их, прознав о которой государь пожаловал бы их генералами. Кучер Чичикова Селифан, немало обласканный дворовыми людьми Манилова, в беседах с конями своими пропускает нужный поворот и, при шуме начавшегося ливня, опрокидывает барина в грязь. В темноте они находят ночлег у Настасьи Петровны Коробочки, несколько боязливой помещицы, у коей поутру Чичиков также принимается торговать мертвых душ. Объяснив, что сам теперь станет платить за них подать, прокляв бестолковость старухи, обещавшись купить и пеньки и свиного сала, но в другой уж раз, Чичиков покупает у ней души за пятнадцать рублей, получает подробный их список (в коем особенно поражен Петром Савельевым Неуважай-Корыто) и, откушавши пресного пирога с яйцом, блинков, пирожков и прочего, отбывает, оставя хозяйку в большом беспокойстве относительно того, не слишком ли она продешевила.
Выехав на столбовую дорогу к трактиру, Чичиков останавливается закусить, кое предприятие автор снабжает пространным рассуждением о свойствах аппетита господ средней руки. Здесь встречает его Ноздрев, возвращающийся с ярмарки в бричке зятя своего Мижуева, ибо своих коней и даже цепочку с часами — все проиграл. Живописуя прелести ярмарки, питейные качества драгунских офицеров, некоего Кувшинникова, большого любителя «попользоваться насчет клубнички» и, наконец, предъявляя щенка, «настоящего мордаша», Ноздрев увозит Чичикова (думающего разживиться и здесь) к себе, забрав и упирающегося зятя. Описав Ноздрева, «в некотором отношении исторического человека» (ибо всюду, где он, не обходилось без истории), его владения, непритязательность обеда с обилием, впрочем, напитков сомнительного качества, автор отправляет осовевшего зятя к жене (Ноздрев напутствует его бранью и словом «фетюк»), а Чичикова принуждает обратиться к своему предмету; но ни выпросить, ни купить душ ему не удается: Ноздрев предлагает выменять их, взять в придачу к жеребцу или сделать ставкою в карточной игре, наконец бранится, ссорится, и они расстаются на ночь. С утра возобновляются уговоры, и, согласившись играть в шашки, Чичиков замечает, что Ноздрев бессовестно плутует. Чичикову, коего хозяин с дворнею покушается уже побить, удается бежать ввиду появления капитана-исправника, объявляющего, что Ноздрев находится под судом. На дороге коляска Чичикова сталкивается с неким экипажем, и, покуда набежавшие зеваки разводят спутавшихся коней, Чичиков любуется шестнадцатилетнею барышней, предается рассуждениям на её счет и мечтам о семейной жизни. Посещение Собакевича в его крепком, как он сам, поместье сопровождается основательным обедом, обсуждением городских чиновников, кои, по убеждению хозяина, все мошенники (один прокурор порядочный человек, «да и тот, если сказать правду, свинья»), и венчается интересующей гостя сделкой. Ничуть не испугавшись странностью предмета, Собакевич торгуется, характеризует выгодные качества каждого крепостного, снабжает Чичикова подробным списком и вынуждает его дать задаточек.
Путь Чичикова к соседнему помещику Плюшкину, упомянутому Собакевичем, прерывается беседою с мужиком, давшим Плюшкину меткое, но не слишком печатное прозвание, и лиричным размышлением автора о прежней своей любви к незнакомым местам и явившемуся ныне равнодушию. Плюшкина, эту «прореху на человечестве», Чичиков поначалу принимает за ключницу или нищего, место коему на паперти. Важнейшей чертой его является удивительная скаредность, и даже старую подошву сапога несет он в кучу, наваленную в господских покоях. Показав выгодность своего предложения (а именно, что подати за умерших и беглых крестьян он возьмет на себя), Чичиков полностью успевает в своем предприятии и, отказавшись от чая с сухарем, снабженный письмом к председателю палаты, отбывает в самом веселом расположении духа.
Покуда Чичиков спит в гостинице, автор с печалью размышляет о низости живописуемых им предметов. Меж тем довольный Чичиков, проснувшись, сочиняет купчие крепости, изучает списки приобретенных крестьян, размышляет над предполагаемыми судьбами их и наконец отправляется в гражданскую палату, дабы уж скорее заключить дело. Встреченный у ворот гостиницы Манилов сопровождает его. Затем следует описание присутственного места, первых мытарств Чичикова и взятки некоему кувшинному рылу, покуда не вступает он в апартаменты председателя, где обретает уж кстати и Собакевича. Председатель соглашается быть поверенным Плюшкина, а заодно ускоряет и прочие сделки. Обсуждается приобретение Чичикова, с землею или на вывод купил он крестьян и в какие места. Выяснив, что на вывод и в Херсонскую губернию, обсудив свойства проданных мужиков (тут председатель вспомнил, что каретник Михеев как будто умер, но Собакевич заверил, что тот преживехонький и «стал здоровее прежнего»), завершают шампанским, отправляются к полицмейстеру, «отцу и благотворителю в городе» (привычки коего тут же излагаются), где пьют за здоровье нового херсонского помещика, приходят в совершенное возбуждение, принуждают Чичикова остаться и покушаются женить его.
Покупки Чичикова делают в городе фурор, проносится слух, что он миллионщик. Дамы без ума от него. Несколько раз подбираясь описать дам, автор робеет и отступает. Накануне бала у губернатора Чичиков получает даже любовное послание, впрочем неподписанное. Употребив по обыкновению немало времени на туалет и оставшись доволен результатом, Чичиков отправляется на бал, где переходит из одних объятий в другие. Дамы, среди которых он пытается отыскать отправительницу письма, даже ссорятся, оспаривая его внимание. Но когда к нему подходит губернаторша, он забывает все, ибо её сопровождает дочь («Институтка, только что выпушена»), шестнадцатилетняя блондинка, с чьим экипажем он столкнулся на дороге. Он теряет расположение дам, ибо затевает разговор с увлекательной блондинкой, скандально пренебрегая остальными. В довершение неприятностей является Ноздрев и громогласно вопрошает, много ли Чичиков наторговал мертвых. И хотя Ноздрев очевидно пьян и смущенное общество понемногу отвлекается, Чичикову не задается ни вист, ни последующий ужин, и он уезжает расстроенный.

2012 рік
30 сторінок

Кількість сторінок: 21
Рік захисту: 2008

Введение
Глава 1. Джон Мильтон и его поэма «Потерянный рай»
1.1. Джон Мильтон – жизненный и творческий путь
1.2. «Потерянный рай»
1.3. Сатана Мильтона в произведениях других писателей
Глава 2. Образ Сатаны в поэме Мильтона «Потерянный рай»
2.1. Общая характеристика героя
2.2. Взаимоотношения Сатаны с другими персонажами
2.3. Выражение авторского отношения к Сатане в произведении
2.4. Сатана – герой, отвечающий принципам барочного стиля
Заключение
Список использованных источников

Вступ……………………………………………………....................................
Розділ 1. Особливості та проблеми відтворення образності при перекладі……………………………………………………………………...
1.1. Проблеми перекладу художньої літератури на рідну мову.....................
1.2. Образність як унікальна експресивно-стилістична категорія ….….….
1.2.1. Загальна характеристика образності художнього тексту…….
1.2.2. Образ як особливий тип образності……………………………
1.3. Історія перекладу роману Джонатана Свіфта «Мандри Гулівера»……………………………………………………………………….
Висновки до Розділу 1………………………………………..…………..……
Розділ 2. Композиційні особливості твору Дж. Свіфта «Мандри Гулівера»………………………………………….…………………………...
2.1. Жанрова й типологічна належність роману Дж. Свіфта ………….....…
2.2. Композиційні особливості оповіді у романі……..………………………
Висновки до Розділу 2…………………………..…………………………......
Розділ 3. Метафори, епітети та порівняння у творі Дж. Свіфта «Мандри Гулівера» і способи їх перекладу на українську мову……….
3.1. Тропи в літературознавстві. Стилістичні фігури якості i лексико-синтаксичні засоби в художній літературі та особливості їх перекладу…...
3.1.1. Переклад епітетів на українську мову……………...……..…..
3.1.2. Переклад метафор на українську мову…………….………….
3.1.3. Переклад порівнянь на українську мову………………………
3.2. Лексичні і стилистичні особливості перекладу роману Дж. Свіфта «Мандри Гулівера» на українську мову …… ……………………………….
Висновки до Розділу 3…………………………………………..……………..
Висновки.............................................................................................................
Resume………………………………………………………………………….
Бібліографія і список умовних скорочень....................................................
Додатки...............................................................................................................

Курсова робота отримала "відмінно" на захисті 2010 року. Робота складається зі вступу, 3 розділів з підрозділами, висновків і списку використаних джерел.
Курсова робота складена для 2-го курсу.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. СВОЄРІДНІСТЬ ЖАНРУ ІСТОРИЧНОЇ ХРОНІКИ…………….5
1.1. Поняття хроніки……………………………………………………….5
1.2. Історичне становлення жанру хроніки ……………………………...6
1.2.1. Візантійська хроніка……………………………………………6
1.2.2. Хроніки середньовічного Заходу……………………………...8
РОЗДІЛ 2. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОСОБИСТОСТІ ТА ІСТОРІЇ В ЖАНРІІСТОРИЧНОЇ ХРОНІКИ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРЧОСТІ К. МАРЛО)………………………………………………………………………...11
2.1. Вплив доби Відродження на становлення історичної хроніки……11
2.2. "Тамерлан Великий" Марло…………………………………………13
2.3. Історична хроніка "Едуард ІІ"……………………………………….17
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..31

КУР «История зарубежной литературы»
Тема: «Образний світ середньовічної лірики»

Зміст

Вступ 3
Розділ І. Загальна характеристика розвитку поезії Середньовіччя 5
Розділ ІІ. Образний світ лірики в лицарській поезії та міській літературі 9
2.1 Лірика трубадурів, труверів і міннезінгерів 9
2.2 Міська література (Франсуа Війон) 15
Розділ ІІІ. Система образів в ліриці Ф. Петрарки та Данте Алігєрі 23
3.1 Ліричні твори Ф. Петрарки 23
3.2 Образний світ «Божественної комедії» Данте Аліг’єрі 28
Висновки 35
Список використаної літератури 37

Зміст

1. Визначте особливості поетики та змісту драми абсурду, розкрийте їх на прикладі п’єси С.Беккета „Чекаючи на Годо” 3
2. Дайте огляд творчості Дж. Фаулза за планом 6
3. Інтерпретуйте назву роману В.Стайрона „Вибір Софі”. 13

1) Календарне планування за семестр для 9 класу
Календарно-тематичне планування уроків зарубіжної літератури для 9 класу
(70 годин, 2 години на тиждень)

2) План вивчення зарубіжної літератури у ВНЗ
Орієнтовний тематичний план навчального курсу

5 стр.

Зміст

1. Критика тоталітаризму в антиутопіях Дж. Оруела 3
2. Осмислення досвіду Другої світової війни в сучасній зарубіжній літературі (на прикладі прочитаних творів) 5
3. Поетика та проблематика “драматургії абсурду” (на прикладі прочитаних творів) 7
4. Теоретичні засади та художня практика французького “нового роману” 9
5. Феномен “магічного реалізму” в латиноамериканській літературі (на прикладі прочитаних творів) 10
6. Інтелектуальна проза Х.Л.Борхеса та її вплив на формування сучасного літературного процесу 12
7. Американська література “чорного гумору”. Людина і система в романі К.Кізі „Пролітаючи над гніздом зозулі” 14
8. Постмодернізм як тип світосприйняття: теоретичні засади та художнє втілення 16
9. Елементи гумору, пародіювання, жанрового синтезу в романі Дж.Барнса “Історія світу у 10 ½ розділах” 19
10. Екзистенціальна проблематика та постмодерністська поетика прози Дж.Фаулза 21
11. Поетика інтертекстуальності в літературі постмодернізму 22
12. Гра як композиційний прийом у романістиці М.Павича 24
Список використаної літератури 26

Зміст Вступ 3 Розділ 1. Жанр історичної хроніки у творчості У.Шекспіра 5 1.1 Специфіка історичної хроніки як жанру 5 1.2 Історичні хроніки в творчому доробку У. Шекспіра 7 Розділ 2. Своєрідність "Річарда ІІІ" як історичної хроніки 11 2.1 Конфлікти у п’єсі 11 2.2 Структура та композиція 17 2.3 Система образів 24 Висновки 28 Список використаної літератури 30