Двом основним методологічним підходам, існуючим в соціології відповідають два основні типи соціологічних досліджень, які умовно позначаються як "кількісні" і "якісні".

Молодь уже сьогодні багато в чому визначає політичні, економічні й соціальні структури суспільства.

Соціальні рухи - це добровільні об'єднання громадян, які виникають згідно з видами діяльності, соціальної активності й самодіяльності для задоволення і захисту їхніх багатогранних інтересів і запитів, діють відповідно до завдань і цілей, закріплених у їхніх статутах.

З моменту мого народження починається шлях становлення мене як соціалізованого індивіда або особистості. Тобто соціалізація.

Між батьками і дітьми височить стіна боязкості, сорому, нерозуміння, ураженої гідності. Щоб ця стіна не виросла, вимагаються зусилля ,на які ледве вистачає людського життя .Але діти народяться в нас у ту пору ,коли ми ще переповнені собою , честолюбством і від дітей просимо не стільки довіри ,скільки спокою.

Кожна людина напротязі свого життя замислюється про те ким вона є і ким могла бути, про те чому одні досягають бажаного положення, а інші – ні, про ті обставини, одні з яких допомагають у цьому, а інші заважають. І кожна людина виходячи із своєї професії, поглядів на життя, специфіки свого культурного середовища, психологічних особливостей на це питання відповість по-своєму. Я ж зроблю спробу проаналізувати своє власне становище у суспільстві з точки зору соціології, тобто спробую „мислити соціологічно” розглядаючи дане питання.

Глобалізація – складне і багатофакторне явище, що має відмінні риси з погляду впливу на механізми самоорганізації сучасного суспільства. Не можна сприймати глобалізацію одномірно і лінійно, розглядаючи її лише як процес інтернаціоналізації громадського життя.

Широке громадське визнання соціології як самостійної галузі знань розпочалося на зламі XIX і XX ст. В університетах запроваджувалися соціологічні лекційні курси, відкривалися кафедри та факультети, створювалися часописи й наукові товариства. У 30-ті роки в середовищі соціологів відбувається активне наукове спілкування, взаємні переклади наукових праць, дискусії тощо.

Вступ

Перехід до ринкових відносин у сфері праці й зайнятості в умовах структурної перебудови економіки привів до виникнення принципово нової ситуації в соціально-трудових відносинах. Особливо важка й хворобливої дана ситуація виявилася для молоді, яка у силу специфіки своїх соціально-психологічних характеристик виявляється недостатньо підготовленою до сучасних реалій ринку праці.
Це робить молодь групою населення зі зниженою конкурентоспроможністю на ринку праці, що вимагає від держави розробки й реалізації особливої системи засобів, що забезпечують не тільки надання тих або інших гарантій зайнятості для молоді, але й надання підтримки в адаптації даної групи населення до сучасної економічної системи суспільства. При цьому представляється можливим забезпечити участь в адаптаційних програмах молоді до ринку праці не тільки державних органів, які регулюють зайнятість населення, але й освітніх установ (державних і недержавних), підприємців і роботодавців, органів місцевого самоврядування.
Розробка механізму взаємодії всіх учасників соціально-трудових відносин (держави, роботодавців, органів місцевої влади, громадських організацій) по питанню стабілізації зайнятості молоді, надання їй допомоги в адаптації до ринку праці та вивчення питань повязаних з проблемами працевлаштування молоді є надзвичайно актуальним й суспільно значимим.
Це пов'язано з наростанням негативних тенденцій у сфері молодіжної зайнятості (ріст чисельності безробітних у віці до 29 років, збільшення в їхньому складі частки осіб із середньою спеціальною і вищою професійною освітою, частки довгостроково безробітних), а також з негативними наслідками молодіжного безробіття (ріст числа правопорушень серед підлітків і молоді, широке поширення в молодіжному середовищі алкоголізму, наркоманії, проституції й інших антигромадських явищ).
Одним з найбільш небажаних наслідків молодіжного безробіття є зниження трудової мотивації, затримки у формуванні способу життя працюючої людини в тих молодих людей, чиє трудове життя починається з безробіття. У зв'язку із цим держава й суспільство не повинні пасивно очікувати самонастроювання молодіжного ринку праці: потрібно науково обґрунтована політика регулювання молодіжної зайнятості. Всі перераховані аргументи й обумовили вибір теми даного дослідження.
Метою курсового дослідження є виявлення основних проблем молоді у сфері праці і зайнятості, а також причин зниженої конкурентоспроможності населення у віці 14–29 років.
Відповідно до поставленої мети визначені наступні основні завдання дослідження:
- уточнити, через розкриття специфіки робочої сили молоді, поняття зайнятості молоді як соціально-економічної категорії;
- провести більше глибоку диференціацію молоді в розрізі вікових границь;
- проаналізувати тенденції молодіжної зайнятості в сучасній Україні.
Об'єктом дослідження є молодіжний ринок праці.
Предметом дослідження є соціально-економічні відносини, що виникають у процесі функціонування молодіжного ринку праці.
Методи дослідження. В курсовій роботі застосовувались такі наукові методи: метод аналізу – для аналізу соціально-економічної сутності молодіжного ринку праці, обґрунтування методологічних основ оцінки його інтегрованості в сучасний соціально-економічний простір; метод узагальнення та описовий метод – для узагальнення основних наукових досліджень з питань даної проблематики.
Практичне значення одержаних результатів. Результати курсового дослідження створюють підґрунтя для теоретико-методологічного обґрунтування процесів формування і розвитку молодіжного ринку праці, а також можуть бути використані для подальших наукових розробок даної теми.
Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.

План

Вступ…………………………………………………………………………….3-4
Розділ 1.
1.1.Вибірка соціологічного дослідження……………………..............................4
2.1.Розробка і логічний аналіз анкети…………………………………………4-6
Розділ 2.
1.2.Організація та методика опитування респондентів………………………...7
2.2.Статистика і обробка інформації…………………………………………8-14
3.2.Аналіз та узагальнення результатів дослідження……………………...15-16
Висновки…………………………………………………………………………17
Список використаних джерел та літератури…………………………………...18
Додатки……………………………………………………………………….19-21

Результати дослідження
Метод дослідження
Анкетне опитування цільової групи (студентів)
Вибірка 20 респондентів віком 17-18 років;
13 жінок (65 %);
7 чоловіків (35
Соціальний статус респондентів – студенти 1 курсу історико-соціологічного факультету РДГУ
Дата опитування Квітень 2009 р.
Місце опитування м.Рівне
Коротка характеристика інструменту дослідження Анкета складає основних 24 питання і питання щодо віку, статі та місця навчання респондентів.

Зміст:
1)Вступ
2) Соціальна робота як практична діяльність
3)Сутність соціальної роботи
4) Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи
5) Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи
6)Висновки
7)Список використаних джерел

План
1. Вступ
2. Соціологія права чи правова соціологія — дискусійний характер визначення науки.
3. Об’єкт і предмет правової соціології.
4. Місце правової соціології в системі юридичних та інших гуманітарних наук.
5. Структура правової соціології.
6. Функції правової соціології.
7. Методи правової соціології.
8. Висновки
9. Список використаних джерел

1. Предмет, об”єкт і функції соціології громадської думки
2. Суб”єкти та об”єкти громадської думки
3. Функції та канали висловлювання громадської думки
Список використаної літератури

Соціальна робота

Соціальна робота

Соціальна робота

Соціальна робота

Соціальна робота

Соціальга робота