1.1 Форми фінансових інвестицій і політика управління ними

Функціональна спрямованість операційної діяльності підприємств, що не є інституціональними інвесторами, визначає в якості пріоритетної форми здійснення реальних інвестицій. Однак на окремих етапах розвитку підприємства виправдане здійснення й фінансових інвестицій. Така спрямованість інвестицій може бути викликана необхідністю ефективного використання інвестиційних ресурсів, сформованих до початку здійснення реального інвестування за відібраними інвестиційними проектами; у випадках. Коли кон’юнктура фінансового ринку дозволяє одержати значно більший рівень прибутку на вкладений капітал, аніж операційна діяльність на «затухаючих» товарних ринках; за наявності тимчасово вільних грошових активів, пов’язаних із сезонною діяльністю підприємства; у випадках наміченого «захоплення» інших підприємств у переддень галузевої, товарної або регіональної диверсифікації своєї діяльності шляхом вкладення капіталу в їх статутні фонди (або придбання відчутного пакета їх акцій) та в низці інших випадків [1].
Тому фінансові інвестиції розглядаються як активна форма ефективного використання тимчасово вільного капіталу або як інструмент реалізації стратегічних цілей, пов’язаних із диверсифікацією операційної діяльності підприємства.
Здійснення фінансових інвестицій характеризується низкою особливостей, основними з яких є:
1. Фінансові інвестиції є незалежним видом господарської діяльності для підприємств реального сектора економіки.
2. Фінансові інвестиції є основним засобом здійснення підприємством зовнішнього інвестування.
3. У системі сукупних інвестиційних потреб підприємств реального сектора економіки фінансові інвестиції формують інвестиційні потреби другого рівня (другої черги).
4. Стратегічні фінансові інвестиції підприємства дозволяють йому реалізувати окремі стратегічні цілі свого розвитку більш швидким і дешевим шляхом.
5. Портфельні фінансові інвестиції використовуються підприємствами реального сектора економіка в основному в двох цілях: отримання додаткового інвестиційного доходу в процесі використання вільних грошових активів та їх проти інфляційного захисту.
6. Фінансові інвестиції надають підприємству найбільш широкий діапазон вибору інструментів інвестування за шкалою «доходність-ризик».
7. Фінансові інвестиції надають підприємству достатньо широкий діапазон вибору інструментів інвестування й за шкалою «доходність-ліквідність».
8. Процес обґрунтування управлінських рішень, пов’язаних зі здійсненням фінансових інвестицій, є більш простим і менш трудомістким.
9. Висока схильність до коливань кон’юнктури фінансового ринку в порівнянні з товарним визначає необхідність здійснення більш активного моніторингу в процесі фінансового інвестування.
Фінансове інвестування здійснюється підприємством у наступних основних формах: З урахуванням особливостей і форм фінансового інвестування організується управління ними на підприємстві. При достатньо високій періодичності здійснення фінансових інвестицій на підприємстві розробляється спеціальна політика такого управління.
Політика управління фінансовими інвестиціями представляє собою частину загальної інвестиційної політики підприємства, що забезпечує вибір найбільш ефективних фінансових інструментів вкладення капіталу й своєчасне його реінвестування. Формування політики управління фінансовими інвестиціями здійснюється за наступними основними етапами (рис. 1).

Таблиця 1.
Основні форми фінансового інвестування, що здійснюються підприємством
№ п/п Форма Зміст
1. Вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств Ця форма фінансового інвестування має найбільш тісний зв’язок з операційною діяльністю підприємства. За своїм змістом ця форма багато в чому підміняє реальне інвестування, являючись при цьому менш капіталомісткою і більш оперативною. Пріоритетною метою цієї форми інвестування є не стільки одержання високого інвестиційного прибутку, скільки встановлення форм фінансового впливу на підприємства для забезпечення стабільного формування свого операційного прибутку.
2. Вкладення капіталу в доходні види грошових інструментів Ця форма фінансового інвестування спрямована перш за все на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним видом грошових інструментів інвестування є депозитний внесок у комерційних банках. Як правило, ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу й головною її метою є генерування інвестиційного прибутку.
3. Вкладення капіталу в доходні види фондових інструментів Ця форма фінансових інвестицій є найбільш масовою і перспективною. Вона характеризується вкладенням капіталу в різні види цінних паперів, які вільно обертаються на фондовому ринку (так звані «ринкові цінні папери»). Основною метою цієї форми фінансового інвестування також є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках вона може бути використана для встановлення форм фінансового впливу на окремі компанії при рішенні стратегічних задач (шляхом придбання контрольного або досить вагомого пакета акцій).


Рис. 1. Етапи формування політики управління фінансовими інвестиціями підприємства

Розроблена політика управління фінансовими інвестиціями підприємства визначає основні параметри інвестиційної діяльності підприємства в цій сфері та її найважливіші критерії.

3 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Вихідні дані (варіант № 01 )
Для оновлення виробництва підприємство планує придбати нове обладнання (термін використання – 7 років) вартістю С = 3500 грн. з урахуванням доставки та монтажу.
Підприємство має два варіанти зовнішнього фінансування купівлі обладнання.
По-перше, компанія може отримати кредит на суму вартості обладнання під ставку ікр = 25 % на 5 років. При цьому компанія несе експлуатаційні витрати, які будуть виплачуватися виробнику обладнання у сумі Сексп = 175 грн. на рік.
По-друге, компанія може орендувати обладнання строком на 5 років при щорічних платежах за лізинг Rліз (з урахуванням витрат на утримання обладнання та амортизаційних надходжень), після чого зможе купити його за залишковою вартістю. Договір лізингу передбачає, що експлуатаційні витрати та ремонт обладнання здійснюються за рахунок лізингодавця.
Амортизація нараховується методом зниження балансової вартості, при цьому річні норми амортизації протягом 7 років становлять 15%; 25%; 20%; 15%; 15%; 15%; 5%. Ставка податку на прибуток становить rп.п.= 25%.
Необхідно оцінити за існуючих умов:
1) Вигідність для підприємства варіантів придбання обладнання в кредит або в лізинг.
2) Вигідність лізингової операції для лізингової компанії, якщо вона має інші альтернативні варіанти інвестування (зокрема, на придбання облігацій), які забезпечать щорічну прибутковість іін. = 20 %, і мають такий самий рівень ризику, що і грошові кошти, отримані за лізингом.
Усі розрахунки вартісних величин здійснюються з точністю до 1 гривні (до цілого числа).
Розв’язання
І Розрахуємо вигідність покупки для підприємства обладнання в кредит.
1) У даному випадку сума кредитного фінансування дорівнює вартості придбаного майна, оскільки банк надає підприємству кредит, який дорівнює вартості придбаного обладнання. Річний платіж по кредиту (наприкінці року) розраховується за формулою:

(3.1)

де С – сума кредитного фінансування, тис. грн.;
ікр – річні відсотки по кредиту;
Т – термін кредитування.
Розраховуємо для нашого випадку, підставивши вихідні дані у (3.1):
Rкр=3500*0,25/(1-(1+0,25)-5) = 1301,46 {без округлення}  1301 грн. {з округленням до цілого числа}.
2) Оскільки амортизація нараховується методом зниження балансової вартості, то

(3.2)

де Аt – сума амортизаційних відрахувань за період t;
Бt – балансова вартість на початок періоду t (звітного періоду).

(3.3)

де Б t-1 – балансова вартість на початок попереднього періоду (t – 1);
Аt-1 – сума амортизаційних відрахувань за попередній період;
а – норма амортизації.
Знаходимо суми амортизаційних відрахувань за кожний квартал по першим 5-ти рокам, використовуючи формули (3.2), (3.3) та відповідні норми амортизації по роках (з вихідних даних):
1-й рік:
1-й кв.: Б11 = 3500 грн.; А11 = 3500*(0,15/4) = 131 грн.
2-й кв.: Б12 = 3500 - 131= 3369 грн.; А12 = 3369*(0,15/4) = 126 грн.
3-й кв.: Б13 = 3369 - 126= 3243 грн.; А13 = 3243*(0,15/4) = 122 грн.
4-й кв.: Б14 = 3243 - 122= 3121 грн.; А14 = 3121*(0,15/4) = 117 грн.
Разом за 1-й рік: Аi = 131 + 126 + 122 + 117 = 496 грн.
2-й рік:
1-й кв.: Б21 = 3121 - 117 =3004грн.; А21 = 3004*(0,25/4) = 188 грн.
2-й кв.: Б22 = 3004 - 188 =2816 грн.; А22 = 2816*(0,25/4) = 176 грн.
3-й кв.: Б23 = 2816 - 176=2640 грн.; А23 = 2640*(0,25/4) = 165 грн.
4-й кв.: Б24 = 2640 - 165 =2475 грн.; А24 = 2475*(0,25/4) = 155 грн.
Разом за 2-й рік: Аi = 188 + 176 + 165 + 155 = 684 грн.
3-й рік:
1-й кв.: Б31 = 2475 - 155 =2320 грн.; А31 = 2320*(0,20/4) = 116 грн.
2-й кв.: Б32 = 2320 - 116 =2204 грн.; А32 = 2204*(0,20/4) = 110 грн.
3-й кв.: Б33 = 2204 - 110 =2094 грн.; А33 = 2094*(0,20/4) = 105 грн.
4-й кв.: Б34 = 2094 - 105 =1989 грн.; А34 = 1989*(0,20/4) = 99 грн.
Разом за 3-й рік: Аi = 116 + 110 + 105+ 99 = 430 грн.
4-й рік:
1-й кв.: Б41 = 1989 - 99 = 1890 грн.; А41 = 1890*(0,15/4) = 71 грн.
2-й кв.: Б42 = 1890 - 71 = 1819 грн.; А42 = 1819*(0,15/4) = 68 грн.
3-й кв.: Б43 = 1819 - 68 = 1751 грн.; А43 = 1751*(0,15/4) = 66 грн.
4-й кв.: Б44 = 1751 - 66 = 1685 грн.; А44 = 1685*(0,15/4) = 63 грн.
Разом за 4-й рік: Аi = 71 + 68 + 66 + 63 = 268 грн.
5-й рік:
1-й кв.: Б51 = 1685 - 63 = 1622 грн.; А51 = 1622*(0,15/4) = 61 грн.
2-й кв.: Б52 = 1622 - 61 = 1561 грн.; А52 = 1561*(0,15/4) = 58 грн.
3-й кв.: Б53 = 1561 - 58 = 1503 грн.; А53 = 1503*(0,15/4) = 56 грн.
4-й кв.: Б54 = 1503 - 56 = 1447 грн.; А54 = 1447*(0,15/4) = 54 грн.
Разом за 5-й рік: Аi = 61 + 58 + 56 + 54 = 229 грн.
Сума амортизації за 5 років складе
∑Аi = 496 + 684 + 430 + 268 + 229 = 2107 грн.
Недоамортизована вартість, тобто залишкова вартість обладнання на кінець 5-го року складе
Ps = C ∑Аi = 3500 – 2107 = 1393 грн.
3) Розрахуємо нарощену суму кредиту, суму відсотків за рік, суму погашення основного боргу та непогашену частку кредиту.
Спочатку здійснимо розрахунок для першого року.
а) Нарощену суму кредиту за кожний рік розраховуємо за формулою:

(3.4)

де St – нарощена сума кредиту (з відсотками за поточний рік);
St-1 – непогашена сума за попередній період (рік).
Нарощена сума кредиту за перший рік складатиме:
S1 = 3500*(1+0,25) = 4375 грн.
б) Суму відсотків за кожний (t-й) рік (Рt) обчислимо за формулою:

(3.5)

або за альтернативною формулою, яка дещо спрощує розрахунки

(3.6)

Нарахована сума процентів для першого року за формулою (3.5) складе
P1 = 4375 – 3500 = 875 грн.
або за формулою (3.6) та враховуючи, що для 1-го року НКt-1=C
P1 = 3500 * 0,25 = 875 грн.
в) Суму погашення основного боргу в кожному періоді (Кt) розраховуємо як різницю між сумою повного платежу кожного періоду (Rкр) (3.1) та сумою сплачуваного у цьому періоді процентного платежу (Рt) (3.5) або (3.6):

(3.7)

Отримаємо суму, яка піде на погашення основного боргу (тіла кредиту) у 1-му році:
K1 = 1301 – 875 = 426 грн.
г) Непогашену частку кредиту (НКt) на наступний період визначимо як різницю між непогашеною сумою на початок періоду (НКt-1) та сумою погашення основного боргу (Кt):

(3.8)

Враховуючи, що для 1-го року НКt-1 = C, отримаємо
НК1 = 3500 – 426 = 3074 грн.
Аналогічно у тій же послідовності розрахуємо для наступних років (використовуючи для розрахунку Рt формулу (3.6)):
2-й рік:
P2 = 3074*0,25 = 768 грн.
K2 = 1301 – 768 = 533 грн.
НК2 = 3074 – 533 = 2541 грн.
3-й рік:
P3 = 2541*0,25 = 635 грн.
K3 = 1301 – 635 = 666 грн.
НК3 = 2541 – 666 = 1875 грн.
4-й рік:
P4 = 1875*0,25 = 469 грн.
K4 = 1301 – 469 = 832 грн.
НК4 = 1875 – 832 = 1043 грн.
5-й рік:
P5 = 1043*0,25 = 261 грн.
K5 = 1301 – 261 = 1040 грн.
НК5= 1043 – 1040 = 3 грн. (отримане число приблизно дорівнює нулю, а відмінність від нуля на декілька гривень пов’язана лише з похибкою у розрахунках.)
Загальна сума погашення кредиту за п’ять років (та з урахуванням НК5) складе
K5 = 426 + 533 + 666 + 832 + 1040 + 3 = 3500 грн.
Загальна сума процентних платежів за п’ять років складе:
Pt = 875+768+635+469+261 = 3008 грн.

4) Річні витрати на покупку обладнання розраховуємо з урахуванням податкової знижки. До витрат, які мають цю знижку, належать амортизаційні відрахування, витрати на утримання обладнання, витрати на оплату відсотків по кредиту. Податкова знижка розраховується множенням суми цих витрат на ставку податку на прибуток (25%).
У нашому випадку:
ПЗ1 = (875 + 175 + 496)*0,25 = 1546 * 0,25 = 386 грн.
ПЗ2 = (768 + 175 + 684)*0,25 = 1626 * 0,25 = 407 грн.
ПЗ3 = (635 + 175 + 430)*0,25 = 1240 * 0,25 = 310 грн.
ПЗ4 = (469 + 175 + 268)*0,25 = 912 * 0,25 = 228 грн.
ПЗ5 = (261 + 175 + 229)*0,25 = 665 * 0,25 = 166 грн.
Разом: ∑ПЗi = 1497 або ∑ПЗi = 5989 * 0,25 = 1497 грн.
5) Чисті річні витрати на покупку – це сума всіх витрат за винятком податкової знижки:
1-й рік: ЧВП = 1301 + 175 – 386 = 1090 грн.
2-й рік: ЧВП = 1301 + 175 – 407 = 1069 грн.
3-й рік: ЧВП = 1301 + 175 – 310 = 1166 грн.
4-й рік: ЧВП = 1301 + 175 – 228 = 1248 грн.
5-й рік: ЧВП = 1301 + 175 – 166 = 1310 грн.
Разом: 5883 грн.

ІІ Оцінимо вигідність для підприємства покупки обладнання в лізинг.
1) Оскільки обладнання до закінчення строку лізингу знаходиться у власності лізингодавця, то при придбанні обладнання у лізинг амортизацію нараховує лізингодавець, а після закінчення строку договору лізингоотримувач викуповує його за залишковою вартістю.
Річний внесок згідно з лізинговою угодою розраховується за формулою:

(3.9)

де С – вартість лізингового обладнання, грн.;
РS – залишкова вартість обладнання на кінець строку договору лізингу, грн.;
і – ставка відсотків за альтернативним варіантом придбання, %;
Т – строк лізингового договору, років.
Підставивши дані, отримаємо:
Rліз = [(3500 – 1393 *(1+0,25)-5)* 0,25] / [1-(1+0,25)-5] = 1132 грн.
2) Річний платіж коригується на податкову економію за формулою:

(3.10)

де rп.п. – ставка оподаткування прибутку підприємства (становить 25%).
Одержимо лізинговий платіж з урахування податкової економії:
Rліз.оп. = 1132*(1 – 0,25) = 1132 – 283 = 849 грн.
3) Оскільки весь рух грошових коштів здійснюється після сплати податку на прибуток, то при розрахунках необхідно використовувати ставку дисконтування після оподаткування:

(3.11)

Для заданих умов отримаємо (з округленням до сотих)
iоп = 25% * (1 0,25) = 18,75%.
4) Порівняльний аналіз витрат здійснюється на основі розрахунків відповідних теперішніх вартостей витрат. Теперішню вартість витрат в кожному періоді знаходимо шляхом дисконтування річних витрат. При цьому коефіцієнт дисконтування з урахуванням оподаткування податком на прибуток розраховується за формулою

(3.12)

де t – номер звітного періоду, років.
Отримаємо коефіцієнт дисконтування з урахуванням оподаткування по роках, округлюючи до тисячних:
1-й рік: Kд.оп.1 = 1 / (1+0,19)1 = 0,840;
2-й рік: Kд.оп.2 = 1 / (1+0,19)2 = 0,706;
3-й рік: Kд.оп.3 = 1 / (1+0,19)3 = 0,593;
4-й рік: Kд.оп.4 = 1 / (1+0,19)4 = 0,499;
5-й рік: Kд.оп.5 = 1 / (1+0,19)5 = 0,419;
Теперішня вартість витрат у кожному періоді розраховується множенням річних витрат на коефіцієнт дисконтування відповідного періоду.
Теперішня вартість витрат по кредиту дорівнює
1-й рік: NPVкр1 = 1090 * 0,840 = 916 грн.
2-й рік: NPVкр1 = 1069 * 0,706 = 755 грн.
3-й рік: NPVкр1 = 1166 * 0,593 = 691 грн.
4-й рік: NPVкр1 = 1248 * 0,499 = 623 грн.
5-й рік: NPVкр1 = 1310 * 0,419 = 549 грн.
Сумарна теперішня вартість витрат по кредиту складає 3534 грн.
Теперішня вартість витрат по лізингу розраховується аналогічно але з урахуванням витрат на викуп обладнання після завершення лізингу:
1-й рік: NPVл1 = 849 * 0,840 = 713 грн.
2-й рік: NPVл2 = 849 * 0,706 = 599 грн.
3-й рік: NPVл3 = 849 * 0,593 = 503грн.
4-й рік: NPVл4 = 849 * 0,499 = 424 грн.
5-й рік: NPVл5 = 849 * 0,419 = 356 грн.
Початок 6-го року (викуп залишкової вартості обладнання):
NPVл6 = 1393 * 0,419 = 584 грн.
Сумарна теперішня вартість складе 3179 грн.
Результати розрахунків зводимо до таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Результати оцінки вигідності для підприємства покупки обладнання в лізинг
Грошові потоки 1-й рік 2-й рік 3-й рік 4-й рік 5-й рік Початок 6-го року Разом
Покупка за рахунок кредиту
1 Амортизація кредиту:
1.1 Всього виплат (Rкр) 1301 1301 1301 1301 1301 6505
1.2 Відсотковий платіж (Pt) 875 768 635 469 261 3008
1.3 Погашення кредиту (Kt) 426 533 666 832 1040 3 3500
1.4 Залишок заборгованості по кредиту (НКt) 3074 2541 1875 1043 3 0
2 Витрати на утримання обладнання (Cексп) 175 175 175 175 175 875
3. Амортизаційні відрахування (At) 496 684 430 268 229 2107
4. Витрати, які мають податкову знижку (Pt + Cексп + At) 1546 1627 1240 912 665 5990
5. Податкова знижка (ПЗ) 386 407 310 228 166 1497
6. Чисті річні витрати на покупку (Rкр + Cексп – ряд.5) 1090 1069 1166 1248 1310 5883
Покупка за рахунок лізингу
7. Річний лізинговий платіж 1132 1132 1132 1132 1132 1393 7053
8. Податкова знижка 283 283 283 283 283 0 1415
9. Річний платіж з урахуванням податкової знижки 849 849 849 849 849 1393 5638
Порівняльний аналіз кредиту та лізингу
10. Коефіцієнт дисконтування з урахуванням оподаткування (Кд.оп.) 0,840 0,706 0,593 0,499 0,419 0,419
11. Теперішня вартість витрат по кредиту (NPVкр) 916 755 691 623 549 3534
12. Теперішня вартість витрат по лізингу (NPVл) 713 599 503 424 356 584 3179
3) За результатами розрахунків можна зробити висновок, що теперішня вартість витрат по кредиту буде більшою за теперішню вартість витрат по лізингу на NPVкр NPVл = 3534 3179 = 355 грн. Отже, підприємству доцільніше придбати обладнання на умовах лізингу.

III Оцінка вигідності лізингової операції для лізингодавця
Для оцінки вигідності для лізингодавця лізингової операції розраховується теперішня вартість потоку грошових коштів у тому самому порядку, що і в попередньому випадку. Результати розрахунків зводяться до таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Аналіз вигідності лізингу для лізингодавця, грн.
Показник 1-й рік 2-й рік 3-й рік 4-й рік 5-й рік Початок 6-го року Разом
1 Лізингові надходження (Rліз) 1132 1132 1132 1132 1132 1393 7053
2 Витрати на утримання обладнання (Сексп) 175 175 175 175 175 875
3. Амортизаційні відрахування (At) 496 684 430 268 229 2107
4 Сума податку на прибуток ((Rліз Сексп At) * rп.п / 100%) 115 68 132 175 182 0 672
5 Чистий грошовий потік (Rліз Сексп ряд.4) 842 889 825 782 775 1393 5506
6 Кд.ін.оп. (*) 0,869 0,756 0.657 0.376 0.497 0.432
7 Теперішня вартість після оподаткування (ряд.5*ряд.6) 732 672 542 294 385 601 3226
8 Витрати на покупку 3500 3500
9 Чиста теперішня вартість інвестицій в лізинг (ряд.7 – ряд.8) -274
Примітка(*): Кд.ін.оп. - коефіцієнт дисконтування {з точністю до тисячних} для альтернативних інвестицій після оподаткування (за ставкою іін. оп = іін * (1-0,25) = 20%*0,75 = 15% {з точністю до сотих}).
Після розрахунків порівнюється прибутковість інвестицій в лізинг та альтернативних варіантів інвестування коштів. На підставі порівняння дохідності цих інвестицій робиться висновок щодо доцільності здійснення лізингової операції для інвестора (лізингодавця).
Результати розрахунків показують, що лізинг, як капіталовкладення, має чисту поточну вартість в розмірі -274 грн., тобто інвестор понесе втрати на цю суму, якщо віддасть перевагу лізингу замість альтернативних інвестицій в облігації з 15%-ю чистою рентабельністю.

ВИСНОВКИ
Створення ефективного середовища для інвестиційної діяльності в країні є способом державної участі у стимулюванні й захисті інтересів інвесторів, як комплекс організаційних, технічних і правових заходів, спрямованих на створення умов, що сприяють ефективній діяльності, захисту прав та інтересів інвесторів.
Інвестиційна діяльність реалізується у відповідному середовищі, що має багатоаспектну характеристику. Вона має бути врахована при плануванні й прийнятті рішення інвестором як параметр узгодженості із зовнішніми умовами.
При розробці чи оцінці проекту важливий прогноз відносної фінансової стійкості економіки та її основних характеристик: зміна внутрішніх цін (рівень інфляції) і прогноз зміни валютного курсу національної грошової одиниці (рівень девальвації).
Прогнозоване економічне зростання у країні на період реалізації проекту формує економічний фон, на якому реалізовуватиметься проект. Загальна для економіки тенденція зростання дає потенційну впевненість, що проект розвиватиметься в умовах зростання попиту, у тому числі і на продукцію проекту. Деякі помилки проекту можуть бути із запасом компенсовані зростаючим попитом. Прогнозований загальноекономічний спад означає, що для проекту умови погіршуються, а це підвищує загальноекономічний ризик проекту.
Збалансована державна бюджетна й грошово-кредитна політика створює атмосферу сприятливого зовнішнього середовища для проекту. І навпаки.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Міжнародний фінансово-інвестиційний менеджмент: Конспект лекцій для студ. спец. 7.050206, 8.050206 "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності", 8.050206.01 "Менеджмент митної системи" всіх форм навчання. – К. : НУХТ, 2009. – 83 с.
2. Міжнародний фінансово-інвестиційний менеджмент: Метод. вказівки до вивч. дисципліни та викон. контрол. роботи для студ. спеціальності 7.050206, 8.050206 “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності“ та спеціалізації 8.050206.01 "Менеджмент митної системи" напряму 0502 "Менеджмент" усіх форм навчання / Уклад.: С.В. Стахурська. – К.: НУХТ, 2009. – 31 с.
3. «Альмаматер» - лекції для викладачів, інвестиційний менеджмент, тема 5: «Управління фінансовими інвестиціями підприємства» наявна на сайті: http://almamater.com.ua/modules/dokuwiki/lectures:investmanagement:topic5

Цена: 50грн. грн
Предмет: Финансы	Тип работы: Курсовая

СКАЧАТЬ