| Предмет |
|
 |
|
Архивоведение
[5]
курсовые по архивоведению, дипломы по архивоведению, контрольные по архивоведению
|
|
Анатомия и биология
[102]
курсовые по анатомии и биологии, дипломы по анатомии и биологии, контрольные по анатомии и биологии
|
|
Английский язык
[50]
курсовые по английскому, дипломы по английскому, контрольные по английскому
|
|
Аудит
[184]
курсовые по аудиту, дипломы по аудиту, контрольные по аудиту
|
|
Банковское дело
[170]
курсовые по банковскому делу, дипломы по банковскому делу, контрольные по банковскому делу
|
|
Бухгалтерский учет
[814]
курсовые по бухгалтерскому учету, дипломы по бухгалтерскому учету, контрольные по бухгалтерскому учету
|
|
БЖД
[50]
курсовые по БЖД, дипломы по БЖД, контрольные по БЖД
|
|
ВЭД
[43]
рефераты по ВЭД, курсовые по ВЭД, дипломы по ВЭД
|
|
Биотехнология
[1]
курсовые по биотехнологии, дипломы по биотехнологии, контрольные по биотехнологии
|
|
Ветеринария
[0]
курсовые по ветеринарии, дипломы по ветеринарии, контрольные по ветеринарии
|
|
Геодезия
[14]
курсовые по геодезии, дипломы по геодезии, контрольные по геодезии
|
|
Городской транспорт
[5]
курсовые по городскому транспорту, дипломы по городскому транспорту, контрольные по городскому транспорту
|
|
Государственная служба
[36]
курсовые по государственной службе, дипломы по государственной службе, контрольные по государственной службе
|
|
Деловодство
[18]
курсовые по деловодству, дипломы по деловодству, контрольные по деловодству
|
|
Деньги и кредит
[82]
курсовые по деньги и кредит, дипломы по деньги и кредит, контрольные по деньги и кредит
|
|
Деревообработка
[1]
курсовые по деревообработке, дипломы по деревообработке, контрольные по деревообработке
|
|
Демография
[2]
курсовые по демографии, дипломы по демографии, контрольные по демографии
|
|
Детали машин и механизмов
[7]
курсовые по деталям и механизмам, дипломы по деталям и механизмам, контрольные по деталям и механизмам
|
|
Дипломатия
[13]
курсовые по дипломатии, дипломы по дипломатии, контрольные по дипломатии
|
|
Документоведение
[95]
курсовые по документоведению, дипломы по документоведению, контрольные по документоведению
|
|
ДУМ
[1]
курсовые по ДУМу, дипломы по ДУМу, контрольные по ДУМу
|
|
Зарубежная литература
[40]
курсовые по зарубежной литературе, дипломы по зарубежной литературе, контрольные по зарубежной литературе
|
|
Зоотехния
[1]
курсовые по зоотехнии, дипломы по зоотехнии, контрольные по зоотехнии
|
|
Журналистика, СМИ
[13]
курсовые по журналистике, дипломы по журналистике, контрольные по журналистике
|
|
Инвестирование
[39]
курсовые по инвестированию, дипломы по зарубежной инвестированию, контрольные по инвестированию
|
|
Инженерная механика
[3]
курсовые по инженерной механике, дипломы по инженерной механике, контрольные по инженерной механике
|
|
Информатика
[87]
курсовые по информатике, дипломы по информатике, контрольные по информатике
|
|
История
[89]
курсовые по истории, дипломы по истории, контрольные по истории
|
|
История Украины
[103]
курсовые по истории Украины, дипломы по истории Украины, контрольные по истории Украины
|
|
Контроль и ревизия
[56]
курсовые по ревизии и контролю, дипломы по ревизии и контролю, контрольные по ревизии и контролю
|
|
Культурология
[73]
курсовые по культурологии, дипломы по культурологии, контрольные по культурологии
|
|
Латынь
[3]
курсовые по латыни, дипломы по латыни, контрольные по латыни
|
|
Лексикология
[6]
курсовые по лексикологии, дипломы по лексикологии, контрольные по лексикологии
|
|
Лингвистика
[22]
курсовые по лингвистике, дипломы по лингвистике, контрольные по лингвистике
|
|
Логика
[13]
курсовые по логике, дипломы по логике, контрольные по логике
|
|
Логистика
[28]
курсовые по логистике, дипломы по логистике, контрольные по логистике
|
|
Макроэкономика
[65]
курсовые по макроэкономике, дипломы по макроэкономике, контрольные по макроэкономике
|
|
Маркетинг
[240]
курсовые по маркетингу, дипломы по маркетингу, контрольные по маркетингу
|
|
Математика (ВМ)
[26]
курсовые по высшей математике, дипломы по высшей математике, контрольные по высшей математике
|
|
Международные отношения
[93]
курсовые по международным отношениям, дипломы по международным отношениям, контрольные по международным отношениям
|
|
Механика грунтов
[0]
курсовые по механике грунтов, дипломы по механике грунтов, контрольные по механике грунтов
|
|
Менеджмент
[464]
курсовые по менеджменту, дипломы по менеджменту, контрольные по менеджменту
|
|
Металлические конструкции
[6]
курсовые по металлическим конструкциям, дипломы по металлическим конструкциям, контрольные по металлическим конструкциям
|
|
Метрология
[2]
курсовые по метрологии, дипломы по метрологии, контрольные по метрологии
|
|
Микробиология
[1]
курсовые по микробиологии, дипломы по микробиологии, контрольные по микробиологии
|
|
Микроэкономика
[113]
курсовые по микроэкономике, дипломы по микроэкономике, контрольные по микроэкономике
|
|
Налоговая система
[102]
курсовые по налоговой системе, дипломы по налоговой системе, контрольные по налоговой системе
|
|
Организация и управление ресторанным бизнесом
[26]
курсовые по ресторанному бизнесу, дипломы по ресторанному бизнесу, контрольные по ресторанному бизнесу
|
|
Организация труда
[17]
курсовые по организации труда, дипломы по организации труда, контрольные по организации труда
|
|
Охрана труда
[24]
курсовые по охране труда, дипломы по охране труда, контрольные по охране труда
|
|
Педагогика
[398]
курсовые по педагогике, дипломы по педагогике, контрольные по педагогике
|
|
Полиграфия
[4]
курсовые по полиграфии, дипломы по полиграфии, контрольные по полиграфии
|
|
Политология
[126]
курсовые по политологии, дипломы по политологии, контрольные по политологии
|
|
Политэкономия
[21]
курсовые по политэкономии, дипломы по политэкономии, контрольные по политэкономии
|
|
Право
[2636]
курсовые по праву, дипломы по праву, контрольные по праву
|
|
Психология
[417]
курсовые по психологии, дипломы по психологии, контрольные по психологии
|
|
Проектирование
[10]
курсовые по проектированию, дипломы по проектированию, контрольные по проектированию
|
|
Религия
[17]
курсовые по религии, дипломы по религии, контрольные по религии
|
|
РПС
[31]
курсовые по размещению продуктивных сил, дипломы по размещению продуктивных сил, контрольные по размещению продуктивных сил
|
|
Статистика
[237]
курсовые по статистике, дипломы по статистике, контрольные по статистике
|
|
Стоматология
[2]
курсовые по стоматологии, дипломы по стоматологии, контрольные по стоматологии
|
|
Страхование
[47]
курсовые по страхованию, дипломы по страхованию, контрольные по страхованию
|
|
Социология
[229]
курсовые по социологии, дипломы по социологии, контрольные по социологии
|
|
Теория вероятности
[8]
курсовые по теории вероятности, дипломы по теории вероятности, контрольные по теории вероятности
|
|
Технология приготовления пищи
[108]
курсовые по технологии приготовления пищи, дипломы по технологии приготовления пищи, контрольные по технологии приготовления пищи
|
|
Товароведение
[48]
курсовые по товароведению, дипломы по товароведению, контрольные по товароведению
|
|
ТО и ремонт автомобилей
[10]
курсовые по ТО и ремонту автомобилей, дипломы по ТО и ремонту автомобилей, контрольные по ТО и ремонту автомобилей
|
|
Туризм
[146]
курсовые по туризму, дипломы по туризму, контрольные по туризму
|
|
Украинская литература
[28]
курсовые по украинской литературе, дипломы по украинской литературе, контрольные по украинской литературе
|
|
Украинский язык
[46]
курсовые по украинскому языку, дипломы по украинскому языку, контрольные по украинскому языку
|
|
Управление персоналом
[56]
курсовые по управлению персоналом, дипломы по управлению персоналом, контрольные по управлению персоналом
|
|
Управление проектами
[7]
курсовые по управлению проектами, дипломы по управлению проектами, контрольные по управлению проектами
|
|
Управленческий учет
[69]
курсовые по управленческому учету, дипломы по управленческому учету, контрольные по управленческому учету
|
|
Физвоспитание
[43]
курсовые по физвоспитанию, дипломы по физвоспитанию, контрольные по физвоспитанию
|
|
Физика
[11]
курсовые по физике, дипломы по физике, контрольные по физике
|
|
Филология
[67]
курсовые по филологии, дипломы по филологии, контрольные по филологии
|
|
Философия
[71]
курсовые по философии, дипломы по философии, контрольные по философии
|
|
Финансы
[720]
курсовые по финансам, дипломы по финансам, контрольные по финансам
|
|
Химия
[10]
курсовые по химии, дипломы по химии, контрольные по химии
|
|
Ценообразование
[11]
курсовые по ценообразованию, дипломы по ценообразованию, контрольные по ценообразованию
|
|
Экология
[48]
курсовые по экологии, дипломы по экологии, контрольные по экологии
|
|
Эконометрия
[12]
курсовые по эконометрии, дипломы по эконометрии, контрольные по эконометрии
|
|
Экономика
[894]
курсовые по экономике, дипломы по экономике, контрольные по экономике
|
|
Экономика предприятий
[713]
курсовые по экономике предприятий, дипломы по экономике предприятий, контрольные по экономике предприятий
|
|
Этика и эстетика
[28]
курсовые по этике и эстетике, дипломы по этике и эстетике, контрольные по этике и эстетике
|
|
Энергетика
[0]
курсовые по энергетике, дипломы по энергетике, контрольные по энергетике
|
|
Детали машин и основы конструирования
[4]
курсовые по деталям машин и основам конструированию, дипломы по деталям машин и основам конструированию, контрольные по деталям машин и основам конструированию
|
|
Дендрологія
[0]
|
|
Дендропроектування
[0]
|
|
Газони та луківництво
[0]
|
|
Декоративне садівництво
[0]
|
|
Тепличне господарство
[0]
|
|
Ландшафтна архітектура
[0]
|
|
Лісопаркове господарство
[0]
|
|
Методологія
[5]
|
|
Паркознавство
[0]
|
| |
|
Управління виробництвом на підприємствах
|
| 15.06.2012, 10:45 |
Реферат
Пояснювальна записка: 39 стор., 13 табл., 15 джерел, 1 додаток.
Об’єкт дослідження – процеси управління виробництвом на сучасних підприємствах.
Мета дослідження – аналітична оцінка, розрахунково-аналітичний аналіз, кількісна і якісна оцінка діяльності підприємства, складання транспортно-економічного балансу.
В курсовій роботі розглянуто теоретичні основи управління виробництвом на підприємствах. Визначено проблеми та напрями удосконалення управління виробництвом згідно обраної теми. Дано оцінка процесів управління виробництвом на залізниці. Розкрито особливості управління перевізним процесом на залізниці. Складено транспортно-економічний баланс. Зроблено аналіз та оцінка організації вантажообігу залізниці.
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА, УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ, ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ, ПЛАНУВАННЯ ВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ, УПРАВЛІННЯ В СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛАХ, ОБСЯГ ВІДПРАВЛЕННЯ ВАНТАЖІВ, ПРИЙМАННЯ, НАВАНТАЖЕННЯ, ВИВАНТАЖЕННЯ, ЗДАЧА, РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ.
Зміст:
Вступ................................................................................................................4
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ НА ПІДПРИЄМСТВАХ..................................................................................................4
1.1 Основи управління обслуговуючим виробництвом..............................4
1.2 Розрахунок якісних та кількісних показників обслуговуючого виробництва..............................................................................................................11
1.3 Проблеми та напрями вдосконалення обслуговуючого виробництва.............................................................................................................13
2. ОЦІНКА ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ НА ЗАЛІЗНИЦІ..............................................................................................................15
2.1 Організаційна структура управління залізниці....................................15
2.2 Оцінка основних показників діяльності залізниці...............................17
2.3 Управління виробництвом у колійному господарстві залізниці........19
2.4 Напрями удосконалення управління виробництвом у колійному господарстві.............................................................................................................21
3. УПРАВЛІННЯ ПЕРЕВІЗНИМ ПРОЦЕСОМ НА ЗАЛІЗНИЦІ.............23
3.1 Характеристика існуючої системи планування вантажних перевезень................................................................................................................23
3.2 Складання транспортно-економічного балансу...................................26
3.3 Аналіз та оцінка організації вантажообігу залізниці...........................35
Висновок........................................................................................................37
Список використаних джерел......................................................................38
Додатки...........................................................................................................39
Вступ
Залізничний транспорт складається з багатьох галузей, які взаємодіють між собою, залежать одна від одної і формують в цілому чітко налагоджений господарський організм, єдину систему, створену для виконання основної функції залізниць – перевезення вантажів і пасажирів. Тому від чіткого і спланованого управління залежить весь механізм залізниці.
Основою управління перевізного процесу на залізниці є наступні найважливіші принципи: безумовне забезпечення руху і збереження вантажів; впровадження інтенсивної технології, наукова організація праці і управління у всіх ланках і чітка взаємодія їх на основі єдиного плану, високопродуктивне і економічне використання технічних засобів; високоякісне обслуговування. Здійснення цих принципів, сприяє найменшим транспортним витратам, безперебійним перевезенням, комфортом для пасажирів, вчасним транспортуванням вантажу і т.д.
Транспортування вантажів на залізниці здійснюється за державним планом перевезень. Розміри і напрям планованих вантажопотоків залежать від географічного розміщення районів виробництва і вжитку, транспортно-економічних балансів промислової продукції цих районів і міжрайонного обміну. На даний момент важливим і актуальним для залізниці є ефективне перевезення вантажів на більш великі відстані. Це забезпечить подальший розвиток та стабілізує економічний стан залізниці.
У зв’язку з актуальністю наведених питань метою курсової роботи є дослідження та розкриття системи формування плану вантажних перевезень, висловлювання міркування щодо подальшого удосконалення існуючої системи планування вантажних перевезень та узагальнення особливості організації виробництва на об’єктах залізничного транспорту.
Мета роботи – систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань, оволодіння елементами самостійної дослідницької роботи, а також придбання навиків у рішенні складних комплексних задач в області управління виробництва.
Об'єкт дослідження – перевізний процес на Донецькій залізниці.
Завданням курсової роботи є: охарактеризувати основи управління обслуговуючим виробництвом, дати оцінку процесів управління на залізниці, а саме, управління виробництвом у колійному господарстві, складання транспортно-економічного балансу по вугіллю, визначення розміру перевезень, здавання вугілля, густоти перевезень, вантажообігу і середньої дальності перевезень вугілля.
Інформаційною базою послужили літературні джерела, методичні матеріали та Інтернет ресурси.
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
1.1 Основи управління обслуговуючим виробництвом
Обслуговуючі виробництва виконують роботи, які, насамперед, забезпечують необхідні умови для нормального перебігу основних та допоміжних виробничих процесів. Основне їх призначення — забезпечення необхідних умов для нормального функціонування основних та допоміжних галузей господарства, продовження процесу виробництва, підтримання основних засобів у технічно справному стані, забезпечення транспортних технологічних зв’язків між етапами робіт, ремонт будівель і споруд, будівництво нових об’єктів виробничого і житлово-комунального призначення, надання інших соціальних послуг населенню.
Обслуговуюче виробництва включає в себе енергетичне, транспортне та складське господарство[6].
Енергетичне господарство задовольняє виробничі і господарсько-побутові потреби підприємства в усіх видах енергії(електроенергія, теплова енергія палива, пара, гаряча вода) енергоносіями(пара, стиснуте повітря, гаряча вода).
Основне призначення енергетичного господарства підприємства – безперебійне постачання виробництва усіма видами енергії при дотриманні техніки безпеки, виконанні вимог до якості й економічності енергоресурсів. Основними видами енергії є: електрична енергія, теплова і хімічна енергія твердого, рідкого і газоподібного палива; теплова енергія пари і гарячої води; механічна енергія. До енергоресурсів відносяться: електричний струм, натуральне паливо, пара різних параметрів, стиснене повітря різного тиску, природний і зріджений газ, гаряча вода і конденсат, вода під напором[1].
Склад і структура енергетичного господарства залежать від розмірів основного виробництва, його енергоємності, географічного розташування підприємства. В склад його входять:
1) теплосилове господарство(котельні, бойлерні);
2) водопостачання і каналізація(насосні станції);
3) газове господарство(газогенераторні, компресорні, кисневі і ацетиленові станції, промислова вентиляція, холодильні установки, кондиціонери);
4) електросилове господарство(заводська ТЕЦ, понижуючі і підвищуючи підстанції, силові і зварювальні трансформатори, акумуляторні ділянки);
5) промислові нагрівальні печі і установки усіх видів;
6) слабкострумове господарство(АТС, комутаторні установки, радіотрансляційна мережа з відповідною апаратурою, зарядні станції, установки промислового телебачення);
7) цехові і загальнозаводські споживачі енергії;
8) ділянка КІП і автоматики;
9) електроремонтний цех і ділянки в основних цехах;
10)складське господарство(комори в цехах, сховища для палива).
Планування, організацію і керівництво енергогосподарством на великих підприємствах здійснює відділ головного енергетика(ВГЕ). На невеликих підприємствах енергетичне господарство значно простіше і знаходиться у відомстві головного механіка.
Структура енергетичного господарства включає:
- енергетичні цехи (електросиловий, теплосиловий, газовий, електромеханічний, слабкострумовий);
- освітлювальні й установки, що генерують(компресорна, котельня, генераторна станція);
- цехові і загальнозаводські енергопередавальні мережі;
- споживачі енергії(устаткування, верстати, печі).
Енергетичне господарство великих підприємств знаходиться у веденні головного енергетика, дрібних підприємств – у веденні головного механіка. До складу відділу головного енергетика входять бюро енергопостачання, енергоустаткування, електрична і теплова лабораторії[3].
Основні завдання енергетичного господарства визначаються специфічністю енергопостачання, безперебійністю процесу, обмеженими можливостями зберігання енергії, одночасністю її виробництва і споживання і зводяться до такого:
1) отримання зі сторони основних видів енергії загальнопромислового призначення;
2) організація виробництва власними силами тих видів енергоресурсів, передача яких на великі відстані нераціональна або недостатня для задоволення потреб підприємства;
3) перетворення енергії і підготовка її до використання(зміна напруги, тиску, насиченості);
4) своєчасний і правильний розподіл енергії між підрозділами і постачання її до робочих місць;
5) організація споживання, раціонального використання і економії енергії і палива;
6) спостереження за строгим виконанням правил експлуатації енергетичного обладнання;
7) організація і проведення планово-попереджувальних ремонтних робіт;
забезпечення надійного зв’язку між підрозділами.
8) організація збереження палива і енергії[1].
Транспортне та складське господарство підприємства створюються для доставки, складування і переміщення до споживача різних вантажів відповідно до умов договорів, у встановлений термін і по оптимальних маршрутах. Основними критеріями функціонування транспортного і складського господарств є якісне і своєчасне надання послуг по мінімально можливій ціні.
Транспортне господарство є артерією підприємства, що зв’язує матеріальні потоки. Ритмічність і якість наданих транспортних послуг визначають стабільність і ефективність функціонування підприємства в цілому. Транспортні операції є важливою складовою частиною виробничого процесу, причому транспортні засоби нерідко використовуються з метою регулювання його ходу і забезпечення заданого ритму виробництва.
На підприємстві використовують різні види транспортних засобів(класифікація):
по сфері обслуговування – засобу міжцехового і внутрішньо цехового транспорту;
залежно від режиму роботи – транспортні засоби безупинної(конвеєрні системи) і періодичної дії(автомашини , самохідні візки);
по напрямках руху – транспортні засоби для горизонтального, вертикального(ліфти, елеватори) і змішаного переміщення(крани);
за рівнем автоматизації – автоматичні, механізовані, ручні;
по виду переміщу вальних вантажів – транспортні засоби для переміщення сипучих, наливних і штучних вантажів[3].
Організація транспортного господарства підприємства включає виконання таких робіт:
1) стратегічне планування відновлення транспортних засобів;
2) аналіз виробничої структури підприємства, розробка впровадження заходів щодо удосконалювання;
3) аналіз прогресивності, рівня завантаження й ефективності використання транспортних засобів у часі і по продуктивності;
4) вибір і обґрунтування використання транспортних засобів;
5) розрахунок норм і нормативів витрат у матеріальних ресурсах на ремонтно-експлуатаційні потреби ремонтного господарства;
6) складання балансів вантажообігу(по горизонталі указуються відправники вантажів, по вертикалі-їхні одержувачі;
7) проектування схем вантажопотоків;
8) оперативно-календарне планування транспортних операцій;
9) диспетчирування роботи транспорту підприємства;
10)облік, контроль і мотивація підвищення якості й ефективності роботи транспортного господарства[9].
Складське господарство підприємства виконує функції по збереженню, обліку і контролю руху матеріально-технічних ресурсів, що надходять на підприємство, і готової продукції. Ці функції складське господарство повинне виконувати якісно, у встановлений термін і з мінімальними витратами. Ці три показники і є власне критеріями функціонування складського господарства. Залежно від обсягу робіт склади можуть бути загальнозаводськими і цеховими. Загальнозаводські склади у свою чергу поділяються на:
- на матеріальні(склади основних і допоміжних матеріалів, палива, лісоматеріалів);
- напівфабрикатів і заготівель для збереження матеріалів, що пройшли відповідну обробку в одних цехах і призначених для обробки в інші;
- виробничий, обслуговуючий виробничий процес;
- готової продукції, склади, що приймають від цехів готову продукцію, що роблять упакування і відправлення її споживачу;
- відходів і вторинної сировини;
- господарські, призначені для збереження тари, спецодягу, господарських матеріалів, робочого інвентарю.
Розташування складів залежить від характеру матеріальних цінностей і їхнього значення. Так, матеріальні і виробничі склади необхідно розміщувати ближче до цехів-споживачів для того, щоб забезпечити найменший шлях проходження вантажів. Склади готової продукції розміщають ближче до складальних цехів. По своїй конструкції склади бувають відкриті, напіввідкриті, закриті і спеціальні. До цехових виробничих складів стосовно до машинобудівного виробництва відносять матеріальні, проміжні, склади готових деталей, комплектувальні і спеціальні[3].
Організація складського господарства включає такі роботи:
1) аналіз виробничої структури підприємства на предмет прямо точності, пропорційності, безперервності і ритмічності виробничих процесів;
2) визначення номенклатури і типу складських приміщень;
3) розробка схем розміщення нових складських приміщень, їхнє проектування, будівництво;
4) розробка оперативно-календарних планів роботи складських приміщень;
5) організація обліку і контролю руху матеріальних потоків через склади;
6) організація видачі і доставки вантажів споживачам;
7) аналіз ефективності роботи складського господарства, розробка і впровадження пропозицій по поліпшенню його роботи[9].
1.2 Розрахунок якісних та кількісних показників обслуговуючого виробництва
Кількісними показниками діяльності підприємства є показники обсягу тих або інших процесів, наприклад кількість заготовлених (придбаних) виробничих запасів (сировини, матеріалів, палива тощо), виробленої та реалізованої готової продукції в цілому та за окремими її видами тощо. Цей показник дає змогу раціонально вирішувати господарські завдання в процесі діяльності. В показнику обсягу реалізації поєднуються інтереси виробників і споживачів, оскільки реалізованою може бути тільки продукція, яка відповідає попиту споживачів, певним їхнім вимогам. Це змушує підприємства підвищувати якість продукції, покращувати асортимент, припиняти виробництво продукції, яка не користується попитом [6].
Якісні показники характеризують економічну ефективність здійснення того або іншого процесу. Такими показниками є прибуток і рентабельність. Від розміру прибутку залежить виконання зобов'язань перед бюджетом по сплаті податку з при бутку та по інших платежах, створення резервного фонду, поповнення власного капіталу. Рентабельність визначається як процентне відношення суми прибутку .до обсягу реалізованої продукції (показує, скільки підприємством одержано прибутку з кожної гривні реалізації), до вартості всього майна (капіталу), вкладеного у підприємство, та ін. Порівнянням одержаних показників рентабельності з плановими, а також у динаміці за декілька звітних періодів або з показниками інших підприємств, що працюють в таких же умовах , визначають ефективність діяльності господарства [10].
Обсяг товарної продукції ( ) визначається за формулою [2]:
( 1.1), де
Ni – випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях;
Ці – гуртова ціна підприємства одиниці виробу і-го виду, грн.;
n – кількість видів продукції, що виготовлюються на підприємстві;
Р – вартість робіт та послуг на сторону, грн..
Організація транспортного обслуговування виробництва – це система заходів, що забезпечують ефективну і раціональну організацію транспорту, вантажопотоків і праці транспортних робітників і спрямованих на виявлення і використання резервів у роботі транспортного господарства, а також на поліпшення його якісних показників [словник].
Вантажообіг(загальний) – являє собою сумарну кількість вантажів, які переміщуються на підприємстві за певний проміжок часу(добу, місяць, рік), і визначається за формулою[2].
Ж=ЖВ+ЖЗ ( 1.2), де
ЖВ – внутрішньозаводський вантажообіг;
ЖЗ – зовнішній вантажообіг.
Вантажний потік – це кількість вантажів, які переміщуються за виділений період часу між окремими вантажно-розвантажувальними пунктами[словник]. Розраховуються вантажопотоки по ходу технологічного процесу. В основу їх розрахунку приймаються плани виробничих цехів з вироблення продукції за зміну.
Необхідна кількість транспортних засобів[2]:
А=Кт* Жс / Жм ( 1.3), де
Кт – коефіцієнт втрат часу, що враховує випадкові затримки і час, необхідний для огляду транспортних засобів;
Жс – середній вантажообіг зазміну.
Отже, ці показники дають змогу якісно оцінити роботу підприємства, підвищити його потенціал та з'ясувати недоліки підприємства, для чіткої та надійної роботи підприємства.
1.3 Проблеми та напрями удосконалення управління обслуговуючим виробництвом
Вдосконалення організаційної структури управління енергогосподарством треба співставляти з розробкою заходів по їх оптимізації
На підприємствах в зв’язку з ростом виробництва, а також його вдосконалення, введенням нової технології росте потреба у паливі – енергетичних ресурсах. Тому потребу в цих ресурсах треба добре прогнозувати і планувати.
Комплексний підхід до організації раціонального використання енергоресурсів передбачає техніко – економічний аналіз резервів економії енгергоресурсів, розробку планів організаційно-технічних заходів і їх реалізацію.
Економія енергоресурсів досягається за рахунок інтенсифікації технологічних роцесів і впровадження нової техніки і прогресивної технології, скорочення норм розходу на виробництво продукції, зменшення витрат енергії, робота обладнання в економних режимах , використання вторинних енергоресурсів [8].
В теперішній час необхідна комплексна система стимулювання, яка передбачає:
- посилення дії стимулювання (премії, доплати, надбавки) на підвищення ефективності енерговикористання, прискорення впровадження енергозберігаючих технологій і обладнання і поліпшення якості продукції;
- забезпечення єдності інтересів робітників, спеціалістів, службовців і керівників;
- стимулювання персоналу за підтримку на оптимальному рівні показників роботи обладнання;
- колективні форми стимулювання [10].
Основними напрямками підвищення якості й ефективності роботи транспортного і складського господарств є:
1) поглиблення предметної і функціональної спеціалізації виробництва, розвиток кооперування;
2) підвищення рівня автоматизації виробництва і керування;
3) скорочення середнього віку транспортних засобів і збільшення питомої ваги прогресивних транспортних засобів;
4) технічне удосконалювання складів;
5) удосконалення нормування, обліку і контролю використання транспортних засобів(складів), мотивація підвищення їхньої ефективності;
6) аналіз дотримання принципів прямо точності, пропорційності і безперервності виробничих процесів, розробка й впровадження відповідних заходів[3].
2 ОЦІНКА ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ НА ЗАЛІЗНИЦІ
2.1 Організаційна структура управління залізниці
Управління процесом перевезень і виробничо-господарською діяльністю залізничного транспорту здійснює Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця), до сфери управління якої належить шість залізниць: Південно-Західна (з управлінням у Києві), Львівська, Південна (управління у Харкові), Донецька, Придніпровська (управління у Дніпропетровську) й Одеська[13].
Основні завдання Укрзалізниці полягають у забезпеченні:
1. Формування державної політики на з/т, стратегії розвитку галузі, розробки і реалізації транспортних програм;
2. Найбільш повного задоволення потреб народного господарства і населення в перевезеннях з найменшими затратами матеріальних і трудових ресурсів;
3. Формування тарифної політики, організації участі на внутрішньому і зовнішньому ринках транспортних послуг;
4. Запровадження нової техніки і прогресивних транспортних технологій;
5. Виконання державних завдань з комплексного розвитку всіх галузей економіки і оборонних потреб держави;
6. Створення на залізницях умов для безперебійного і безпечного руху поїздів, доставляння вантажів у цілості і в установлені строки, безпечного і комфортного проїзду пасажирів та сервісного іх обслуговування на станціях і вокзалах.
Структура управління залізничним транспортом будується за територіальним та виробничим принципами.
За територіальним принципом залізнична мережа України поділяється на залізниці (державні територіальні об’єднання), а залізниці в свою чергу, - на дирекції залізничних перевезень, які об’єднують залізничні станції.
Крім залізниць у структурі Укрзалізниці є спеціалізовані підприємства, заводи, організації транспортного обслуговування.
Науково – дослідні та пректно – конструкторські центри, проектні інститути, навчальні і медичні заклади та інші інфраструктурні підрозділи, підпорядковані безпосередньо керівництву Укрзалізниці, хоча територіально розміщенні на залізницях.
У складі Укрзалізниці є головні управління, відділи, кожне з яких керує певною галуззю залізничного транспорту, що відповідає виробничо – функціональному принципу управління. Головне управління колійного господарства, Головне управління локомотивного господарства, Головне управління вагонного господарства, Головне управління електрифікації і електропостачання, Головне управління перевезень, Головне комерційне управління , Головне пасажирське управління та інші галузеві управління і відділи. В сучасних економічних умовах держави виникає необхідність пошуку нових науково обґрунтованих рішень, спрямованих на підвищення ефективності функціонування залізничного транспорту. Доповненням до відомих напрямків, пов'язаних з удосконаленням загальної організації перевезень, пропонується рішення, спрямоване на підвищення якості роботи залізниць шляхом реорганізації організаційної структури управління залізничного транспорту. Реорганізацію організаційної структури управління залізничного транспорту неможливо провести без оптимізації завдань щодо підвищення економічних результатів та поліпшення якості обслуговування споживачів транспортних послуг залізниць. Поліпшення економічних результатів неможливо без скорочення експлуатаційних витрат залізниць. Приведення експлуатаційних витрат відповідним чином до обсягів робіт є одним з центральних завдань залізничного транспорту в ринкових умовах.
Тому доцільно запропонувати удосконалену структуру управління залізничного транспорту, яка буде адаптованою до будь-яких змін вантажних або пасажирських залізничних перевезень.
Система управління залізничного транспорту повинна бути достатньою мірою централізованою щодо управління інфраструктурою, а також структурними підрозділами.
Однак, для права надання керівникам залізничних структурних підрозділів прийняття важливих швидких рішень також і децентралізованою. Але при цьому керівники повинні відповідати за наслідки своїх дій та отримували винагороду за оптимальні та раціональні рішення.
Слід зауважити, що удосконалена структура управління залізничного транспорту повинна формуватися таким чином, щоб управління матеріальними, інформаційними, фінансовими та іншими потоками було засновано на принципах логістики. Логістика дозволяє організувати більш раціональне функціонування структурних підрозділів залізниць, а також об'єднати такі залізничні підрозділи, як: бухгалтерський облік, маркетинг, фінанси, моніторинг. Використання логістики на залізничному транспорті дозволить поліпшити якість його роботи та дозволить зменшити непродуктивні витрати[11].
2.2 Оцінка основних показників діяльності залізниці
Для оцінки перевізної роботи залізниці використовують ряд показників. В якості загального встановлен показник p – об'єм перевезення (відправлення) груза,тон, завжди за рік.
Вантажообіг Σ pl в тоно – кілометрах(т – км) представляє собою суму добутків маси перевезених вантажів на відстань ( l- дальність перевезення). Вантажообіг повинен виконуватись за рахунок зростання кількості перевезеного вантажу, а не за рахунок збільшення дальності перевезення,є узагальнюючим показником,іспользуетсядля визначення потреби в рухомому складі та ремонтної бази,витратах праці, палива, електроенергії.
До числа найважливіших показників відноситься і кількість перевезених пасажирів А за рік. Пасажирообіг Σ Аl (пасажиро – км) представляє обою добутол чисел перевезень пасажирів на відстань l перевезень.
Прирведенна продукція транспорта в приведенних тоно – км [12]:
Σlпр = Σ pl + к Σ Аl (2.1), де
к – коіфіциент переводу пасажиро – км в тоно – км приймають равним 1. При визначенні ж продуктивності праці на з/т значення к приймають равним 2, що дає можливість більш точно врахувати витрати праці на виконання перевізної роботи.
Вантажонапруженість залізниць характеризується середньою кількостю виконаних тоно – км, припадають на 1км експлуатаційної довжини L екс [12].
Г= Σ pl/L екс або Гпр=Σ pl + Σ Аl/L екс (2.2)
Під експлуатаційною довжиною розуміють протяжність залізничних ліній між станціями без урахування колій: другого головного, станціонних та ін.
Втановленні також показники використання вагонів та локомотивів. Найважливішим якісним показником на залізниці, відображаючим роботу усіх основних служб дорог, підрозділів и підприємств, є оборот вагону( це час від початку навантаження вагону до наступного його навантаження.
До основних економічних показників роботи транспорта відносяться продуктивність праці, собівартість перевезень, а також прибуток.
Продуктивність праці визначається об’ємом виповненої продукції в приведених тоно – км або пасажиро – км, що припадає на одного працівника експлуатаційного штату [12]:
Пт = Σ plпр/Чэ (2.3), де
Σ plпр – об'єм виконаної продукції у рік, приведенні в тоно – кілометрах;
Чэ – чисельність експлуатаціонного штату (чило працівників,зайнятих у перевезеннях)
Собівартість перевезень визначається грошовим виразом поточних витрат на виконання одиниці перевезень [12]:
С= ΣЭ/ Σ plпр (2.4), де
ΣЭ – сума експлуатаціоних расходів на виконання перевезень.
Прибуток – це показник, в якому акумулюються підсумки усієї господарської діяльності залізниць і підприємств транспорту. Цей показник має особливе значення в нових умовах господарювання. Прибуток визначається за формулою [12]:
П=ΣД – ΣЭ (2.5), де
ΣД – сумарні доходи;
ΣЭ – сума експлуатаціоних витрат на виконання перевезень.
Прибуток буде тим більше, ніж витрати на одиницю продукції, тобто собівартість перевезень[12].
2.3 Управління виробничими процесами в колійному господарстві
Колійне господарство – це система, яка забезпечує контроль технічного стану, обслуговування, поточне утримання і ремонт залізничної колії.
Залізнична колія – це система, яка безпосередньо взаємодіє з рухомим складом, направляє колісні пари, сприймає та передає виникаючі при русі поїздів навантаження[14].
Експлуатаційна (найкоротша, виміряна тільки по одній головній колії) довжина залізничних колій України складає 22,5 тис. км.
Вище управління колійним комплексом забезпечує Головне управління колійного господарства Укрзалізниці (ЦП). ЦП безпосередньо підпорядковані служби колії залізниць -Укрзалізниця поділена на 6 залізниць: Південно-Західна, Південна, Придніпровська, Одеська, Львівська і Донецька, і кожна має свою службу колії (П). Служби колії залізниць також підпорядковані і начальникам залізниць, як і будь-які інші служби залізниць. Служби колії залізниць мають:
- технічний відділ, який забезпечує стратегію розвитку залізничної колії;
- ремонтний відділ, що забезпечує організацію періодичних ремонтів колії;
- відділ механізації, що займається організацією розробки та експлуатації колійної техніки, механізмів та інструментів;
- відділ земляного полотна і штучних споруд, який забезпечує організацію ремонту і утримання залізничного полотна і штучних споруд;
- планово-економічний відділ (або фінансовий), що забезпечує організацію фінансових потоків;
- відділ кадрів, що займається підготовкою, підбором і функціонуванням кадрів;
- господарський відділ, що забезпечує постачання матеріалів, запчастин, і т.д.;
Наступний рівень:
- дистанція колії (ПЧ), що забезпечує контроль технічного стану і виконання робіт поточного утримання колії. ПЧ - головні лінійні підприємства на залізницях, що займають 250-600 км; кожне розділено на 3-5 дільниць (ПЧУ), які очолюють начальники дільниць. Кожна дільниця розділена на околотки (ПД), які очолюють колійні майстри. І на кінець остання, сама нижня ланка – лінійна бригада (ПДБ), яка складається з 5-8 чоловік;
- колійно-машинна станція (КМС), яка забезпечує виконання періодичних ремонтів колії;
- дистанція лісозахисних споруд (ПУЛ) – відповідає за утримання лісосмуги в межах смуги відводу і паркової зони в межах станцій;
- рейкозварювальний комплекс (РЗП), що займається виготовленням безстикових рейкових ліній довжиною до 800 м, створенням довгих безстикових рейкових литок в польових умовах, ремонтом рейок і металевих частин стрілочних переводів в стаціонарних і польових умовах;
- заводи залізобетонних шпал (ЗБШ);
- шпало-просочувальні заводи (ШПЗ), що займаються просочуванням дерев’яних шпал антисептиками;
- щебеневі заводи і пісочні кар’єри, що виготовляють щебеневу продукцію і пісочний баласт;
- ремонтні колійні майстерні, які ремонтують колійну техніку, механізми і інструменти[15].
2.4. Напрями удосконалення управління виробництвом у колійному господарстві
Забезпечення безпеки руху поїздів пов’язано з ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів .
Як правило, поліпшення організації робіт пов’язано з впровадженням ресурсозберігаючими технологіями, застосування нового покоління колійних машин, що дозволяють продовжити міжремонтні терміни і знизити трудомісткість поточного утримання колії [11].
Починається ця роботі з аналізу стану колійного господарства, який включає розгляд наступних питань:
- стан рейкового господарства. Воно характеризується питомою вагою рейок тяжкого типу із сталі підвищеної якості, середньої довжини клітей, інтенсивного бічного зносу рейок в кривих. Останнє можливо знизити за рахунок використання пересувних засобів мастила гребенів і колес локомотивів і бічній поверхні головок рейок;
- стан під рейкової підстави, яке характеризується питомою вагою застосування залізобетонних шпал і перевідних брусів, їх повторним використанням не менш вантажонапружених ділянках після капітального ремонту колії, якістю баласту;
- стан стрілочного переводу. Первісна економія коштів від закупівлі звичайних стрілочних переводів в порівнянні зі стрілочними перекладами нового покоління в подальшому обертається різким зростанням витрат при експлуатації. До них можна віднести:
- укладку на вантажонапружених ділянках термозміцнення рейок важкого типу зі сталі підвищеної якості розпеченій комплексними розкислювачами з легуючими добавками. Сталь повинна бути пластичною, придатної для механічної обробки, мати високу контактно-втомну прочність;
- збільшення обсягів укладання безстикової колії. При цьому стрілочні переводи повинні зварюватися з ходовими рейками головних шляхів в безперервні блок-ділянки, що вимагає застосування однієї і тієї ж марки стали;
- зварювання батогів до довжини перегону. Розроблено технологію подовження рейкових батогів безстикової колії методом зварювання шляху, в процесі вивантаження рейкових батогів з платформ;
- повторне укладання знімаємої решітки на залізобетонних шпалах зі збереженням старопридатних батогів. Розроблено технологію вантаження і перевезення старопридатних рейкових батогів на платформах укладальних кранів зі спеціальним знімним обладнанням;
- укладку колії на щебеночний баласт підвищеної якості.
Підвищення ефективності робіт колійного господарства в значній мірі залежить від його організації. Як зазначалося вище, безпосередньо вмістом верхньої будови колії займаються дистанції колії та колійні машинні станції. І якщо поточне утримання колії покладено на дистанцію шляху, то його ремонтом займаються обидва лінійних підприємства. Було б раціональним провести більш чіткий поділ робіт між ними.
Основним виконавцем ремонтно-колійних робіт повинні стати спеціалізовані колійні машинні станції - високоіндустріальних підприємств з широкою номенклатурою виконуваних робіт, на яких повинні бути сконцентровані основні шляхові машини, сформовані в комплекси для виправки колії, глибокого очищення баласту, лікування земляного полотна і восстоновленія водоводів.
Важливе значення має створення відповідної нормативної бази, що регламентує періодичність, види виконуваних робіт, організацію технологічного процесу та ін.
Здійснення комплексу заходів щодо вдосконалення техніки, технології та організації колійних робіт дозволить не тільки знизити трудомісткість і експлуатаційні витрати, а й забезпечити безпечний рух поїздів з встановленими швидкостями [11].
3. УПРАВЛІННЯ ПЕРЕВІЗНИМ ПРОЦЕСОМ НА ЗАЛІЗНИЦІ
3.1 Характеристика існуючої системи планування вантажних перевезень
Підвищення ефективності та якості роботи залізниць у великій мірі залежить від рівня планування та організації їх експлуатаційної діяльності.
У плані експлуатаційної роботи встановлюються обсяг роботи рухомого складу і якісні показники його використання, а також величина потрібних парків локомотивів і вагонів. Тому планування експлуатаційної роботи часто називають плануванням роботи рухомого складу. Робота рухомого складу планується з таким розрахунком, щоб план перевезень вантажів і пасажирів виконувався повністю, високопродуктивно і з мінімальними витратами. У вантажному русі план роботи рухомого складу розробляється на основі схем вантажних потоків по відрізках або дороги[4].
Порядок розробки плану наступний:
1) встановлюються норми навантаження вагонів за окремими родами вантажів і показники навантаження, вивантаження, прийому та здачі вантажів. Густота перевезень у тоннах перераховується на вагони і визначається пробіг завантажених вагонів;
2) складається баланс порожніх вагонів по станціях і ділянках. Пункти вивантаження вантажів і надлишку порожніх вагонів прикріплюються до пунктів вантаження вантажів і нестачі порожніх вагонів з урахуванням структури вагонного парку. Будується схема порожніх вагонопотоків і визначається порожній, а потім і загальний пробіг вагонів;
3) розраховуються тонно-кілометри брутто по ділянках. На основі наявних довжин приймально-відправних станційних колій та прийнятих вагових норм поїздів встановлюються пробіги і густота їх руху по ділянках;
4) визначається лінійний пробіг локомотивів виходячи з прийнятого числа пар поїздів по ділянках, а також розміщення ділянок підштовхування і подвійної тяги;
5) встановлюється число спеціальних маневрових локомотивів та їх пробіг на основі планового обсягу переробки вагонів на окремих станціях.
За даними про кількість і тривалості зупинок збірних поїздів на проміжних станціях визначається розмір маневрової роботи поїзних локомотивів;
6) розраховується реквізит робочий парк вагонів і локомотивів виходячи з поучасткових даних про пробігах рухомого складу і даних про роботу депо і станцій.
У господарському русі показники визначаються у тому ж порядку, що і в вантажному. У міру розробки окремих частин плану розраховуються зведені показники, що характеризують якість роботи відділень або доріг.
Робота рухомого складу планується у фізичних вагонах. Обсяг роботи визначається в середньому за добу. Тому перш за все необхідно вантажопотоки перерахувати в вагонопотоків. Перерахунок виконується за допомогою показника статичного навантаження. Кожен показник, виражений в тоннах, ділиться на величину статичного навантаження. Дуже важливо правильно визначити середню цінову величину статичного навантаження, бо від цього залежить і розмір пробігу рухомого складу, і реквізит парку.
Статичне навантаження визначається окремо по кожному масовому вантажу і кожної планованої групі вантажів. При цьому враховуються типи вагонів, в яких може перевозитися даний вантаж (криті, платформи, цистерни тощо), питома вага кожного типу вагонів у перевезенні вантажу і технічна норма завантаження кожного типу вагонів при перевезенні цього вантажу. [12]
Поряд з вантажообігом і відправленням вантажів система показників плану перевезень повинна включати дані, необхідні для розрахунку всіх інших розділів плану залізничного транспорту.
Передбачені наступні показники плану перевезень вантажів:
по Міністерству шляхів сполучення:
1) вантажообіг в тарифних тонно-кілометрів, що затверджується Радою Міністрів;
2) відправлення вантажів у тоннам за встановленою номенклатурою, яка затверджується Міністерством шляхів сполучення за погодженням з Держпланом;
3) розрахункові показники-середньодобове навантаження у вагонах;
4) середня статичне навантаження на фізичний вагон;
5) тонно-кілометрів експлуатаційні спільні з розподілом за видами тяги;
6) середня дальність перевезень загальна і за родами вантажів;
по залізницях:
1) вантажообіг в тарифних тонно-кілометрів, що затверджується міністром шляхів сполучення;
2) відправлення вантажів у тоннах за встановленою номенклатурою, яка затверджується міністром шляхів сполучення;
3) розрахункові показники-середньодобове навантаження у вагонах;
4) середня статичне навантаження на фізичний вагон; тонно-кілометрів експлуатаційні спільні з розподілом за видами тяги;
5) середня дальність перевезень вантажів;
6) прийом і здача вантажів у ціле: м по дорозі і по кожному стикові пункти із сусідньою дорогою в тоннах з виділенням основних вантажів;
7) розподіл вантажообігу в тонно-кілометрах і перевезень вантажів у тоннах за видами сполучення (ввезення, вивезення, транзит і місцеве повідомлення).
По відділеннях залізниць показники плану ті ж, але вантажообіг встановлюється в експлуатаційних тонно-кілометрах і затверджується начальником залізниці, а розміри прийому та здачі вантажів у цілому по відділенню і по кожному стикові пункти з сусідніми відділеннями плануються без розподілу за родами вантажів.
У місячних планах крім перерахованих показників передбачають перевезення вантажів маршрутами, організованими як вантажовідправниками (відправницького маршрути), так і залізницями.
Місцевим повідомленням називаються перевезення вантажів у межах однієї дороги, вивезенням-перевезення вантажів з даної дороги на інші, ввезенням - перевезення вантажів з інших доріг на дану дорогу. Перевезення залізницею вантажів, станція відправлення і станція прибуття яких розташовані за межами цієї дороги, називаються транзитом.
Перевезення з ввезення, вивезення та транзиту на відміну від місцевого сполучення називаються перевезеннями у прямому сполученні. Сума ввезення та транзиту визначає величину прийому вантажів від сусідніх доріг, а сума вивозу і транзиту-величину здачі вантажів на сусідні дороги[11].
3.2 Складання транспортно-економічного балансу
Вихідні дані для виконання курсової роботи (таблиці 3, 4).
Таблиця 1 - Обсяги видобутку вугілля (тис. тонн)
Найменування
шахт Видобуток вугілля на шахтах
Варіант
(К, Л, М)
5
Горлівка 3900
Кондрашевська 3300
Червоноармійська 3500
Кременне 3700(збаг.)
Лобовські Копі 4000(збаг.)
Попасна 4200
Рутченково 4400
Сентянвка 4600(збаг.)
Таблиця 2 – Розмір продукції підприємств, які споживають кам’яне вугілля
Найменування підприємств і станцій Вид продукції та одиниці вимірювання Розмір Варіант
1 2 3 4
Коксохімічні заводи
1 Авдоково Кокс, тис.т 330 4,5,6
2 Єнакієве -II- 360 3,4,5
3 Краматорськ -II- 370 6,7,8
4 Микитівка -II- 400 5,6,7
5 Донецьк -II- 430 4,5,6
6 Ясинувата -II- 460 3,4,5
Металургійні заводи
1 Комунарськ Чавун, тис. т Сталь, тис. т Прокат, тис. т 570
540
510 1,2,3,4,5
2 Краматорськ Чавун, тис. т 610 1,2,3,4,5
Сталь, тис. т 590
Прокат, тис. т 570
3 Микитівка Чавун, тис. т 460 1,2,3,4,5
Сталь, тис. т 440
Прокат, тис. т 420
Прокат, тис. т 650
4 Констянтинівка Чавун, тис. т 670 1,2,3,4,5
Сталь, тис. т 650
Прокат, тис. т 630
Теплові електростанції (ТЕС)
1 Штерівка Електроенергія, млн кВттод 85 1,2,3
1 Орлова слобода теж саме 83 4,5,6
2 Горлівка -II- 105 3,4,5
3 Красноармійськ -II- 90 5,6,7
Таблиця 3 – Споживання вугілля на одиницю продукції або на розрахунковий вимірник
Найменування підприємств Норма витрат вугілля на одиницю продукції, т
Шахти 0,02
Шахти із збагачувальними фабриками 0,05
Коксохімічні заводи 1,22
Металургійні заводи:
Чавун
Сталь
Прокат
0,006
0,33
0,25
Електростанції 0,5833
Потреба вугілля для виготовлення основної продукції визначається множенням норми витрат на обсяг продукції. Потреба у вугіллі для виплавляння чавуну враховується тільки в частині інших витрат, тому що виплавка чавуну здійснюється за допомогою коксу .
Споживання вугілля на інші потреби визначається у розмірі 20 % від потреби вугілля на всю продукцію тільки для металургійних заводів.
Загальна потреба вугілля складається з потреби на виготовлення основної продукції та споживання вугілля на інші потреби .
Потрібний запас у вугіллі визначається для шахт - 1 доба, коксохімічних заводів - 17 діб, електростанцій - 90 діб.
Абсолютна величина запасу розраховується в залежності від норм у днях та загального споживання вугілля окремих підприємств. Запас на кінець планового періоду необхідно розраховувати на 10 % більше, ніж на початок цього періоду. При визначенні розмірів запасу необхідно мати на увазі, що всі підприємства працюють 365 днів у році. Розрахунки в таблиці З виконуються з точністю до цілих знаків [5].
Після розрахунку потреби вугілля (таблиця 1) складається транспортно-економічний баланс (таблиця 5).
Усі дані для складання транспортно-економічного балансу розраховані у таблиці 5.
При порівнянні ресурсів та розмірів потреби визначається величина надлишку або нестачі.
Для перевірки складання транспортно-економічного балансу порівнюються підсумкові дані таблиці 5:
1) підсумок ресурсів (графа 6) повинен дорівнювати сумі їх складових (графи 2-5), загальний підсумок осідання вантажу (графа 13) повинен дорівнювати сумі потреби та запасу вугілля (графи 7-12);
2) загальна сума ресурсів (графа 6) та недоліку ресурсу на станції або ділянці (графа 15) повинна дорівнювати сумі осідання вантажу на місці (графа 13) та надлишок ресурсів по станції (графа 14).
Транспортно-економічний баланс дозволяє визначити розміри ввозу або вивозу продукції в залежності від співвідношення ресурсів та потреби району [7].
Висновок
Підвищення ефективності і якості роботи залізниці великою мірою залежить від планування і організації їх експлуатаційної діяльності.
У плані експлуатаційної роботи встановлюються об’єм роботи рухомого складу і якісні показники його використання, а також величина потрібних парків локомотивів і вагонів. Тому планування експлуатаційної роботи часто називають планеруванням роботи рухомого складу.
Робота рухомого складу планується з таким розрахунком, аби план перевезень виконувався повністю, високопродуктивно і з мінімальними витратами.
У вантажному русі план роботи рухомого складу розробляється на основі схем вантажних потоків по ділянках або дороги.
В сучасних умовах залізничний транспорт грає важливу роль в здійсненні спеціалізації і кооперації виробництва, по галузях, районах і країнах. Спеціалізація виробництва по підприємствах і виробничних об’єднаннях сприяє зростанню продуктивності праці і зниженню витрат на виробництво продукції. За рахунок цього у ряді випадків економічно доцільно розширити зону територіального розподілу продукції. Спеціалізація виробництва по районах і країнах викликається відмінністю їх природних і економічних умов. Вона зумовлює необхідність великого міжрайонного і міжнародного вантажообігу, який забезпечується залізничним транспортом.
При написанні курсової роботи було розкрито: характеристика організації роботи обслуговуючого виробництва, управління виробничими процесами у колійному господарстві, складання транспортно-економічного балансу по вугіллю, визначення по станційного прибуття і відправлення вугілля, визначення розміру перевезень і здавання вугілля, визначення густоти перевезень, вантажообігу і середньої дальності перевезень вугілля по видах сполучення.
Список використаних джерел
1. Березовський П. С., Михалюк Н. І. : Організація, прогнозування та планування агропромислового комплексу, «Магнолія плюс», 2006 р.
2. Васильков В. Г: „Організація виробництва”: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с.
3. Гриньова В.М., Салун М.М. Організація виробництва: підручник. – К.: Знання, 2009. – 582с.
4. Корнійчук М. П., Липовець Н. В., Шамрай Д. О.: „Технологія галузі і технічні засоби залізничного транспорту”. Частина 1 (розділи 1-6): Підручник. – К.: „Дельта”, 2006. – 500с.
5. Курочкин А.С. Организация производства: Учебное пособие. – К.: МАУП, 2001. - 216с.
6. Манів З. О., Луцький І. М.: „Економіка підприємства”, „Знання”, 2006р.
7. Методичні вказівки, щодо написання курсової роботи з дисципліни „Управління виробництвом”, Донецьк, 2011.
8. Орлов О,О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник.: «Скарби», 2002р.
9. Семенов Г.А., Станчевский В.К., Панкова М.О.: Організація і планування на підприємстві, ЦНЛ, 2006 р.
10. Швайка Л.А.: Планування діяльності підприємства, «Новий світ»,2004р.
11. Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов/ М. М.Филлипов и др.;Под ред. М. М. Уздина – 4-е перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1991
12. Экономика, организация и планирование путевого хазяйства. Изд. 3-е, перераб. и доп. Антипов И. А., Соколов А. А., М., „Транспорт”, 1994 р.
13. www.uz.gov.ua
14. http://uk.wikipedia.org
15. www.mintrans.gov.ua
| Цена: 150 грн |
Код работы: 44413 |
| Предмет: Менеджмент |
Тип работы: Курсовая |
|
|
|
СКАЧАТЬ
|
Автор: lolita | Просмотров: 565 | Скачали: 1 | Рейтинг: 0.0/ 0 |
Подобные работы:
|
|
|