У сучасних умовах функціонування фірми в ринковому середовищі потреба в маркетинговій інформації є однією з найактуальніших та постійно і невпинно зростаючих. Це очевидно, адже якісна, достовірна та структурована маркетингова інформація є основою для прийняття коректних маркетингових управлінських рішень, від яких у свою чергу залежить подальша перспектива діяльності та розвитку фірми.
Сьогодні постійно зростаюча потреба у маркетинговій інформації зумовлює проведення маркетингових досліджень, що є її основним джерелом. Відповідно маркетингові дослідження визначають як системне збирання і об’єктивний запис, класифікацію, аналіз і узагальнення даних щодо поведінки, потреб, відносин, вражень, мотивацій і т.д. окремих осіб і організацій в контексті їхньої економічної, політичної, суспільної і побутової діяльності.
Досить часто подібні дослідження дорогі, потребують попереднього планування і залучення досвідчених експертів, численних інтерв'юерів, стенографістів і т. д., широкого використання ЕОМ.
Тому підприємства, які на ринку виступають кінцевими споживачами ринкової інформації передоручають виконання дослідних робіт комерційним фірмам для більш якісного, кваліфікованого та економічно вигіднішого проведення маркетингових досліджень. У свою чергу роль таких комерційних структур постійно зростає із розширенням масштабів і підвищенням значення так званих польових досліджень.
Саме такі універсальні маркетингові фірми, що надають різноманітний спектр послуг і визначають сьогоднішнє обличчя дослідницького бізнесу.
В сучасному управлінні маркетингом використовуються значні обсяги інформації, існують складні інформаційні зв’язки між показниками, наявні тенденції до постійного збільшення обсягів оброблюваної інформації. Проте наявність в організації доступу до максимальної кількості даних ще не означає, що її шанси в конкурентній боротьбі на ринку автоматично зростатимуть.
Цінність даних полягає не в їх кількості, а у можливості вчасно та в потрібній формі отримувати з них корисну інформацію, яка допомагає тим, хто приймає маркетингові рішення, знаходити кращі рішення, які, природно, збільшують прибутки підприємства.
Це зумовлює необхідність організації автоматизованих систем збирання, передавання, нагромаджування та оброблення інформації.
Одним із основних напрямків удосконалення процесу маркетингових досліджень зокрема та управління маркетингом в цілому є створенні інформаційної системи саме в цій предметній області.
Основне завдання курсової роботи можна визначити як дослідження системи маркетингових досліджень та маркетингової інформації. Виходячи з цього об’єктом курсової роботи визначимо маркетингові дослідження.
Мета курсової роботи – проектування інформаційної системи підтримки маркетингових досліджень. А її предметом є програмно-інформаційне забезпечення облікової діяльності маркетингової фірми.

РОЗДІЛ І
Система маркетингових досліджень та маркетингової інформації

1.1. Структура маркетингової інформації та методи її дослідження

Інформація є таким же важливим ресурсом і об’єктом управління, як і трудові, фінансові чи природні ресурси. Для виконання маркетингових завдань і досягнення ринкового успіху підприємству необхідна актуальна, достовірна та вичерпна інформація про клієнтів, конкурентів, постачальників, посередників. Також важливо здійснювати моніторинг економічних, демографічних, політичних, науково-технічних факторів, які впливають на маркетингову діяльність підприємства.
Орієнтація управління на ринкове середовище потребує, щоб будь-яке господарське рішення базувалося на аналізі ринкової ситуації та тенденції її зміни. Крім того, необхідно враховувати найімовірніші реакції ринку на ці рішення. Основа основ усіх цих процесів – вчасна і надійна інформація. Тому збір, обробка, передача й інтерпретація інформації посідає одне з провідних місць у діяльності підприємств [3].
Якщо систему забезпечення науково-технічною інформацією можна вважати більш-менш стабілізованою, то забезпечення фахівців маркетинговою інформацією вимагає створення такої системи на теоретичному та технічному рівнях. Особливістю системи маркетингової інформації є представлення в адаптованому вигляді зовнішніх маркетингових даних, таких як загальний стан економіки, науки і техніки, законодавства, культури, комерційного середовища, демографічні та соціальні особливості населення, канали збуту, конкуренти та постачальники з усіх країн, присутні на ринку.
Маркетингова інформація є сукупністю певних знань про ситуацію на ринку, тенденції і можливі напрямки її розвитку, місце аналізованого підприємства на ринку та можливості його розвитку. Класифікацію маркетингової інформації подано в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Класифікація маркетингової інформації
Ознаки класифікації
Види інформації Характеристика і напрямки використання інформації
1. Призначення

Вихідна Для визначення проблеми та її розв'язання
Контрольна Для оцінки ефективності розв'язання проблеми
2. Рівень

Макропланова Інформація про державну фінансову систему, політику економічного регулювання цін, доходів, податків, позик тощо
Мікропланова Інформація про величину попиту і пропонування, про показники діяльності підприємства, його конкурентів, споживачів
3. Власність

Власна Інформація, яка зібрана підприємством і належить йому
Чужа Власність інших підприємств чи держави
4. Доступність

Відкрита Доступна всім
Приватна Доступна лише для службового користування
Таємна Доступна для обмеженого кола осіб
5. Термін отримання

Вторинна Зібрана раніше для розв'язання інших проблем
Первинна Зібрана спеціально для розв'язання конкретної проблеми
6. Роль у діяльності фірми

Стратегічна Для розв'язання стратегічних завдань
Тактична (оперативна) Для розв'язання тактичних і оперативних завдань

У сучасних умовах потреба в маркетинговій інформації постійно зростає, і менеджери з маркетингу часто відчувають брак достовірних, актуальних та вичерпних даних. Слід мати на увазі, що лише система даних може відображати суть явища і сприяти стійкості структур, саме тоді ці дані можна назвати інформацією [3].
Для того, щоб розв’язати ці проблеми, на підприємстві має бути створена система збирання необхідної маркетингової інформації. Систему ж маркетингової інформації можна представити у вигляді схеми (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Структура маркетингової інформації
Коректні маркетингові рішення (стосується це визначення маркетингової стратегії чи окремих складових маркетингового комплексу – торгової марки, цін, упаковки, реклами) можуть бути прийняті лише на основі достовірної маркетингової інформації [6].
Потреба у інформації і зумовлює проведення маркетингових досліджень, основне завдання яких – уникнути неточних оцінок, ризиків і невиправданих витрат – грошових зусиль, часу при прийнятті маркетингових рішень [6]. Система маркетингових досліджень є окремою однією з найважливіших і складних систем у загальній структурі маркетингової інформації. Ця окрема система передбачає:
а) аналіз внутрішньої звітності (джерела інформації знаходяться на самому підприємстві у його структурних підрозділах);
б) аналіз зовнішньої поточної інформації, що регулярно публікується та поновлюється;
в) проведення спеціально спланованих ринкових досліджень безпосередньо на ринку в контакті зі споживачами, постачальниками, посередниками тощо (збирання інформації здійснюють шляхом опитувань, спостережень і т. п.).
Концепцію маркетингового дослідження визначають як докладне визначення змісту предмета дослідження‚ загальну постановку задачі в межах даного дослідного задуму, вироблення початкового уявлення про ціль і проблематику дослідження‚ формування робочої гіпотези.
Ціль дослідження залежить від фактичної ринкової ситуації. Це загальна постановка задачі. Вона випливає зі стратегічних настанов діяльності підприємства загалом, маркетингової діяльності зокрема і спрямована на зниження рівня невизначеності в прийнятті управлінських рішень.
Одним із принципів і найважливішою передумовою досягнення цілей маркетингового дослідження є дотримання логічної послідовності його етапів. Відповідно до цього алгоритм процесу маркетингового дослідження включає певну послідовність кроків (Додаток А) [15].
Предметом маркетингових досліджень є конкретна маркетингова проблема, що стосується ситуації в мікросередовищі чи в зовнішньому бізнес-середовищі підприємства, а їх об’єктом – певний суб’єкт системи «підприємство–ринок–економіка» або певна його конкретна характеристика. Самі маркетингові дослідження поділяються на кабінетні та польові.
Кабінетне дослідження – це обробка вже існуючої вторинної інформації. До таких досліджень можна віднести: аналіз потенціалу підприємства, аналіз мікро- і макросередовища фірми. Їхньою метою є формування загальних уявлень про різні проблеми та аспекти маркетингової діяльності, поведінку суб’єктів ринку. Інформація для таких досліджень отримується через проведення цілеспрямованих експериментів, опитувань і спостережень за кон’юнктурою ринку, тенденціями його розвитку, станом конкурентного середовища тощо. Для здобуття інформації використовуються також офіційні друковані видання, інформаційні бази даних підприємств тощо [15].
Польове дослідження – це збирання і обробка первинної інформації спеціально для конкретного маркетингового аналізу. Як методи одержання інформації в польових маркетингових дослідженнях використовуються: опитування, пілотаж, панель, спостереження, експеримент і експертні оцінки. Їхньою метою є отримання не загальних, як у випадку кабінетних досліджень, а конкретних уявлень про різні проблеми та аспекти маркетингової діяльності, поведінку суб’єктів ринку [15].
Для обробки інформації, отримання відповідних висновків вдаються різноманітних методів аналізу (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Методи аналізу маркетингової інформації

Статистичні методи обробки інформації дають змогу визначити середні оцінки, ве¬личини помилок, ступінь узгодженості відповідей респондентів, тренди тощо.
Факторний аналіз – метод, що дає змогу встановити зв'язок між змінними і зве¬сти кількість факторів до найсуттєвіших.
Кластерний аналіз – метод, завдяки якому сукупність об'єктів можна розподілити на однорідні групи. Саме цей метод використовується для сегментування ринку за групами споживачів і товарів.
Регресивний аналіз – статистичний метод аналізу, що дає змогу визначити залежність змінної від однієї або декількох незалежних змінних (попит на товар від доходу на душу населення).
Кореляційний аналіз дає змогу визначити цілісність зв’язку між двома ознаками.
Імітаційні методи передбачають створення комп'ютерної імітації реальних систем та її експериментальне застосування для аналізу складних маркетингових ситуацій і процесів. Імітаційні методи використовуються тоді, коли змінні, що впливають на маркетингову ситуацію (наприклад, поведінка конкурентів), не піддаються визначенню на основі інших методів аналізу.
Теорія ігор – моделювання, за якого рішення приймають на основі ігрових моделей. Використовується для прогнозування реакції конкурентів на прийняті рішення щодо зміни ціни, нові кампанії підтримки збуту.
Дерево рішень – графічне відображення процесу, який визначає альтернативні рішення, стан природи та відповідні ймовірності віддачі для кожної комбінації альтер¬натив і стану природи.
Лінійне та нелінійне програмування використовуються для пошуку оптимального рішення в умовах наявності багатьох взаємопов'язаних змін.
Евристичні ж методи застосовуються для вирішення проблем товарообороту, для про¬гнозування попиту на основі об'єктивної маркетингової інформації (за умов, коли аналітична структура прогнозного процесу є слабкою).
Маркетингова інформація аналізується за допомогою вибраного методу аналізу, відповідно до якого стандартним чином будуть подані результати аналізу.
Форма подання не завжди буде зручною для замовника чи керівника фірми. Крім того, отримані результати аналізу повинні бути правильно і зрозуміло інтерпретовані. Вони оформляються у вигляді наукових звітів. Результати дослідження можуть бути подані у вигляді короткого викладення сутності дослідження або повного наукового звіту, в якому в систематичній і наочній формі викладається схема дослідження та містяться детально обґрунтовані висновки і рекомендації.
Отже, сучасному підприємцю для орієнтації в ринковому середовищі недостатньо особистої інтуїції, чужих суджень, висловів, думок та висновків. Йому потрібна інформація щодо існуючих і очікуваних ринкових проблем та способів їх розв’язання. Забезпечити підприємця такою інформацією можуть якісно проведені маркетингові дослідження. Необхідність і значимість маркетингового дослідження диктують потребу в його постійному і науковому обґрунтованому проведенні. Його здійснення вимагає дотримання певних принципів, що гарантуватиме отримання якісних наукових звітів, які можна використати при прийнятті господарських рішень [10].

1.2. Спеціалізовані маркетингові фірми

Поширення ринкової концепції управління в останні десятиліття призвело до виникнення цілої індустрії дослідження ринку. Вивчення ринку перетворилося в досить вигідну сферу вкладення капіталу, виникло безліч спеціалізованих фірм і агентств, що надають свої послуги на комерційній основі. Розвинулася складна система обміну ринкової інформації, покликана доповнити і полегшити власну дослідницьку роботу різноманітних компаній – головних кінцевих споживачів такої інформації.
Ринкова інформація звичайно поділяється на вихідну статистичну інформацію (ринкова статистика) і вторинну – у вигляді конкретних результатів досліджень і опитувань, різних рекомендацій, прогнозів тощо. Постачальниками первинної інформації є урядові статистичні органи і служби, торговельно-промислові асоціації, дослідні інститути та лабораторії, вищі школи бізнесу й університети, рекламні агентства, фірми роздрібної торгівлі та безпосередньо споживачі. Така інформація стає ґрунтом для проведення конкретних досліджень, результати яких необхідні фірмам для прийняття господарських рішень.
Розглянувши сучасну ринкову економіку очевидним є висновок, що найбільший сегмент ринку складає малий та середній бізнес. А підприємствам таких масштабів часто буде доцільніше делегувати деякі свої маркетингові функції, для якіснішого їх виконання та більшої економічної вигоди. Нерідко таку ж тактику застосовують і великі підприємства та різноманітні організації.
У даних випадках кінцеві споживачі ринкової інформації передоручають виконання дослідних робіт комерційним фірмам, роль яких постійно зростає. Однією з обставин, що сприяють цьому, є розширення масштабів і підвищення значення так званих польових досліджень. На відміну від кабінетних досліджень, пов'язаних з аналізом доступної статистичної і ринкової інформації, які можна провести безпосередньо на підприємстві, польові дослідження передбачають проведення різних обстежень і опитувань споживачів. При цьому основний обсяг інформації про ринок, товари, мотиви покупців отримують безпосередньо на ринку в процесі реалізації або споживання товару(послуги). Подібні дослідження, як правило, дорогі, потребують попереднього планування і залучення досвідчених експертів, численних інтерв'юерів, стенографістів і т. п., широкого використання ЕОМ.
В основному, дослідницькі (маркетингові) фірми – це організації, які налічують від кількох десятків до кількасот працівників, із можливими філіями в різних містах і навіть за кордоном. Більшість із них є спеціалізованими інституціями, причому спеціалізація набуває найрізноманітніших форм. Деякі фірми обмежуються виконанням досліджень певного типу, наприклад, вивченням ставлення споживача до нового товару й оцінкою його ринкового потенціалу, споживацьких звичок покупців даного товару, або досліджують товарний, регіональний ринок чи певний контингент покупців. Інші – виконують весь цикл дослідження проблеми – від упорядкування методики і планування його організації до проведення повного комплексу робіт і оцінки отриманих результатів. Є фірми, що займаються збором і продажем первинних даних про рух товарів роздрібної мережі; деякі з них беруть на себе виконання технічно складних функцій – упорядкування і розмноження анкет, проведення опитувань покупців, табуляцію й опрацювання даних анкет, обрахунок різних економетричних моделей попиту тощо.
В індустрії дослідження ринку, як і в будь-якій іншій галузі економіки, панує жорстка конкуренція. Прагнучи залучити якомога більше клієнтів, одержати максимум замовлень, дослідницькі фірми приділяють велику увагу удосконаленню методики дослідження ринку як з допомогою залучення висококваліфікованих кадрів, розширення спектру послуг, так і за рахунок удосконалення методів збору і обробки маркетингової інформації. Зважаючи на швидкий розвиток інформаційних технологій у суспільстві удосконалення методів збору та обробки інформації унеможливлюється без активного використання цих же інформаційних технологій, а саме різноманітних технологічних засобів пошуку, збирання, аналізу і нагромадження маркетингової інформації.
Таким чином, універсальні фірми визначають сьогоднішнє обличчя дослідницького бізнесу. Незважаючи на гостру конкуренцію, більшість із них процвітає. Впровадження "філософії маркетингу" в організацію самих маркетингових досліджень, що підлягають збуту на комерційній основі, надає таким фірмам достатньої гнучкості, дає змогу їм чутливо реагувати на вимоги клієнтів, уміло доповнювати і підтримувати їх власні дослідження в межах вивчення маркетингу. До того ж, порівняно з товарними ринками, ринок комерційної інформації насичений відносно слабо. Швидко зростаючі потреби компаній, котрі усвідомлять переваги ринкової концепції управління, у вихідних даних й особливо в результатах конкретних ринкових досліджень, які проводять за їхніми замовленнями висококваліфіковані працівники спеціальних фірм і агентств, забезпечують останнім досить прибуткове поле для діяльності.

РОЗДІЛ ІІ
Аспекти проектування інформаційної системи підтримки маркетингових досліджень

2.1. Структура інформаційної системи

На сучасному етапі розвитку економіки України існує об’єк¬тивна необхідність автоматизації процесів і функцій управління маркетингом, використання для цих цілей засобів обчислювальної техніки і нових інформаційних технологій.
В управлінні маркетингом використовуються значні обсяги інформації, існують складні інформаційні зв’язки між показниками, наявні тенденції до постійного збільшення обсягів оброблюваної інформації. Це зумовлює необхідність організації автоматизованих систем збирання, передавання, нагромаджування та оброблення інформації.
Одним з основних напрямів удосконалення управління бізнесом і економікою є створення інформаційних систем (ІС) в конкретних предметних областях (в менеджменті, фінансах, маркетингу) та їх розвиток відповідно до вимог управління та бізнес-процесів.
Сучасні концепції створення ІС ґрунтуються на використанні нових підходів до проектування і розроблення ІС та їх компонентів і на застосуванні інструментально-технологічних засобів функціонування ІС [16].
Проектована інформаційна система підтримки маркетингових досліджень є сукупністю інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікацій, баз і сховищ даних, методів і процедур, персоналу управління, об’єднаних в технологічний ланцюг для збирання, передавання, оброблення й нагромаджування інформації для підготовки і прийняття управлінських рішень у маркетингу.
Існує кілька традиційних моделей даних, на основі яких створюються інформаційні системи: ієрархічна, мережна, реляційна. Створювана інформаційна система основана на реляційній моделі даних , яка на даний час є, мабуть, найпопулярнішою моделлю даних. Основною перевагою використання
реляційної моделі даних є можливість використання в ній об’єктно-орієнтованого підходу і перехід до так званих об’єктно-реляційних баз даних.
Для проектування інформаційної системи перш за все потрібно чітко уявляти задачу, яку потрібно вирішити. Для цього спочатку потрібно описати набір вимог, які висуваються до кінцевого продукту. Як правило, описання вимог виконується у вигляді текстового документа та діаграм використання [4].
Спочатку сформулюємо вимоги до інформаційної системи підтримки маркетингових досліджень в текстовому вигляді:
а) ІС призначена для введення, зберігання та обробки інформації про співробітників маркетингової фірми, про клієнтів фірми (замовників маркетингових досліджень), про хід виконання і результати маркетингового дослідження та про оплату виконаних послуг;
б) ІС повинна забезпечувати виконання таких операцій:
- прийом від клієнта замовлення на проведення маркетингового дослідження;
- проведення дослідження;
- ведення обліку оплати за виконані роботи та проведене дослідження;
- ведення обліку працівників маркетингової компанії та її клієнтів.
в) ІС повинна забезпечувати кілька етапів проведення дослідження:
- формування вибірки;
- формування анкети;
- контроль процесу збору інформації;
- облік обробленої зібраної інформації.
г) ІС повинна забезпечити формування звіту з маркетингових досліджень.
Для створення діаграм використання використаємо елементи уніфікованої мови моделювання – UML, а саме елементи типу аспект використання (use-case) та суб’єкт використання (actors). Спочатку створимо діаграму використання, що описує процес та етапи маркетингового дослідження (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Діаграма використання інформаційної системи підтримки маркетингових досліджень
Для управління маркетинговими дослідженнями характерна різнорідність даних і джерел, де вони формуються. Цю інформацію треба зібрати з необхідним складом показників, занести у базу даних фірми для подальшого оброблення і постійно підтримувати в актуальному стані. При цьому необхідно забезпечити оперативність та актуальність інформації, що край важливо для прийняття маркетингових рішень. Це зумовлює необхідність організації підсистеми адміністрування проектованої інформаційної системи (рис.2.2).

Рис. 2.2 Діаграма використання підсистеми адміністрування інформаційної системи підтримки маркетингових досліджень
Ця підсистема призначена для роботи з уже занесеною і збереженою інформацією про співробітників та клієнтів маркетингової фірми, про маркетингові дослідження, що виконуються фірмою чи вже виконані. Також організація такої підсистеми зумовлена потребою розмежування права доступу до інформацій, що зберігається у базі даних інформаційної системи, для захисту її цілісності та достовірності. Управляє такою підсистемою суб’єкт «Адміністратор», що володіє правами доступу до інформації баз даних проектованої інформаційної системи підтримки маркетингових досліджень.
Як вже зазначалось, передумовою досягнення цілей маркетингового дослідження є чітке дотримання логічної послідовності виконання його етапів. Оскільки процес маркетингового дослідження є досить громістким, оперує значними обсягами інформації і потребує попереднього планування та залучення великої кількості різноманітних кваліфікованих кадрів. Такий аспект
маркетингових досліджень зумовлює виникнення в інформаційній системі підсистеми, яка описує взаємодію суб’єктів інформаційної системи та її змістовних частин, що є відображенням послідовності виконання маркетингового дослідження. Цю підсистему ілюструє діаграма використання, яку умовно можна назвати «Актор – Етап виконання дослідження» (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Діаграма використання підсистеми «Актор – Етап виконання дослідження»
На даній діаграмі використання показано змістовні блоки, що відповідають в інформаційній системі виконанню певного етапу дослідження, і суб’єкти з різними правами доступу та взаємодії з інформаційною системою. Так кожному етапу дослідження назначається виконавець і відповідальний за його якісне та вчасне виконання. Також з поданої діаграми використання видно, що різні суб’єкти (актори) мають відмінні одне від одного права доступу та можливості взаємодії з інформаційною системою. Так суб’єкти «Клієнт» та «Інтерв’юер» є зовнішніми акторами стосовно інформаційної системи. А суб’єкт «Офісний працівник» більш тісно і глибше взаємодіє і може впливати на аспекти (блоки) інформаційної системи.

2.2. Проектування бази даних ІС

Проектованій інформаційна система будується з використанням бази даних, тому основу такої інформаційної системи підтримки маркетингових досліджень буде база даних з інформацією, що зберігається в кількох зв’язаних таблицях. Як зазначалось основою даної інформаційної системи буде реляційна модель бази даних.
У порівнянні з іншими моделями реляційна модель вимагає більш високого рівня складності, у ній робиться спроба позбавити програміста від виконання рутинних операцій по керуванню даними. У реляційній моделі база даних – це централізоване сховище таблиць, що забезпечує безпечний одночасний доступ до інформації з боку багатьох користувачів. У рядках таблиць частина полів містить дані, стосовні безпосередньо до запису, а частина – посилання на запис інших таблиць. Таким чином, зв'язки між записами є невід'ємною властивістю реляційної моделі. У реляційній моделі досягається інформаційна й структурна незалежність. Записи не зв'язані між собою настільки, щоб зміна однієї з них торкнулося інших, а зміна структури бази даних не обов'язково приводить до перекомпіляції працюючих з нею прикладних програм.
Існує багато методів створення схем моделей даних. Одним з найбільш розповсюджених є метод, в якому використовується схема “Елемент - Відношення”(E-R). Такі ER-діаграми призначені для наглядного представлення відношень між об’єктами і поведінки елементів. Схему моделі даних інформаційної системи підтримки маркетингових досліджень можна представити у вигляді наступної ER- діаграми (рис. 2.4):

Рис. 2.4. ER-діаграма моделі даних інформаційної системи підтримки маркетингових досліджень
З наведеної ER – діаграми визначимо три основні загальні сутності – «Працівники», «Клієнти» та «Дослідження». Саме в них зосереджена основна інформація бази даних проектованої інформаційної системи. На основі представленої ER-діаграми створюємо такі відношення та атрибути:
- Працівники (id, Прізвище Ім’я По батькові, Посада);
- Посада (id, Посада);
-Клієнти (id, Назва організації, Контактна інформація, Реквізити організації);
- Дослідження (id, Клієнт, Працівник, Вибірка, Анкета, Дата початку, Дата завершення, Дані дослідження, Оплата);
- Вибірки (id, Зразок вибірки, Строки формування);
- Анкети (id, Зразок анкети, Строки формування).
Зокрема, замість складних ключів з метою підвищення ефективності створюємо прості первинні ключі, для цього в таблицю додаємо атрибут «id» («Код»). Це проявляється у використанні довідкових таблиць. Наприклад таблиця Profession (Посада) є довідковою відносно таблиці Staff (Працівники), тобто у головну таблицю заносяться лише посилання дані, що знаходяться у довідковій таблиці (рис. 2.4).


Рис. 2.4. Відображення даних у головній та підлеглій таблицях
Основною таблицею бази даних є таблиця Research (Дослідження), яка має такий вигляд (рис. 2.5):

Рис. 2.5. Конструктор та заповнена тестовими даними таблиця Research
Як видно з малюнку, у даній таблиці теж зберігаються дані посилання на дані із довідкових таблиць. Такий же принцип застосований до всієї структури бази даних.

2.3. Проектування інтерфейсу інформаційної системи

Інтерфейс охоплює всі механізми, якими команди, запити і дані вводяться в систему, так само як і всі методи, якими результати та інформація виводяться системою.
Ключ до хорошого проекту інтерфейсу користувача полягає в поданні інформації так, щоб користувачі могли оцінити самостійно повний потенціал системи. Сьогодні це більше мистецтво ніж наука. З набуттям досвіду проектувальники стануть більш гармонійно підходити до того, що потрібно користувачам, і зможуть краще задовольняти їх завдяки вдалій комбінації кольорів, правильному розміщенню вікна введення та висновку і взагалі приємному робочому оточенню.
Для проектованої інформаційної системи підтримки маркетингових досліджень було прийнято рішення розробки та використання інтерфейсу на основі кнопкових форм.
Також передбачається використання інтерфейсу на базі природної мови. Головна перевага таких інтерфейсів полягає в тому, що в них високий рівень пріоритету серед звичайних користувачів, які не мають значної кваліфікації в галузі інформатики або працюють за межами своєї сфери знань(рис. 2.6).

Рис. 2.6. Стартова форма інформаційної системи
Наведена форма як видно є досить інтуїтивною. У верхній частині форми є поле для авторизації в якості адміністратора, що дає доступ до баз даних інформаційної системи. Нижні три кнопки при натискуванні викликають відповідні форми для роботи з інформацією про клієнтів і працівників маркетингової фірми, а також із виконуваними дослідженнями. Центральна кнопка викликає форму «Оформлення замовлення» (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Форма «Оформлення замовлення»
Дана форма дозволяє зареєструвати нове дослідження, описавши його загальні вимоги та також при потребі внести до бази нового клієнта.
Найбільш продуктивний шлях проектування оптимального інтерфейсу – зробити дизайн продукту у відповідності до бажань, потреб і досвіду користувача. Тож для зручнішого і правильнішого використання форм майбутнім користувачем, вони були спроектовані максимально простими та зручними у користуванні.

РОЗДІЛ ІІІ
Проектування програмного забезпечення інформаційної системи підтримки маркетингових досліджень

Оскільки основою проектованої інформаційної системи підтримки маркетингових досліджень є бази даних, після проектування потрібно вирішити де будуть розміщені дані.
Із багатьох джерел для розміщення даних було вибрано Microsoft SQL Server 2005. На таке рішення вплинуло те, що SQL Server є інтегрованим наскрізним рішенням, яке наділяє користувачів, надійною, і продуктивною платформою для обробки промислової інформації і додатків, що стосуються інтелектуальних ресурсів підприємства.
SQL Server 2005 надає потужні, знайомі інструменти для професіоналів інформаційних технологій так само, як і для працівників інформаційної сфери, зменшуючи складність створення, розгортання, управління та використання даних підприємства та аналітичних програм на платформах від мобільних пристроїв до інформаційних систем підприємства. Завдяки вичерпного набору функцій, взаємодії з існуючими системами і автоматизації типових завдань, SQL Server 2005 надає повне рішення в області зберігання даних для підприємств усіх масштабів.
SQL Server 2005 спрощує управління шляхом надання єдиної інтегрованої консолі управління для моніторингу та управління реляційною базою даних SQL Server, Integration Services, Analysis Services, Reporting Services, Notification Services і SQL Mobile на великому числі розподілених серверів і баз даних.
Адміністратори баз даних можуть виконувати декілька завдань одночасно, включаючи наступні: створення та виконання запиту, перегляд серверних об'єктів, управління об'єктом, відстеження активності системи та
30
перегляд оперативної довідки. SQL Server Management Studio містить середовище розробки для створення, редагування і управління сценаріїв і збережених процедур, використовуючи Transact-SQL, багатовимірні вирази (MDX), XMLA і SQL Server Mobile Edition.
Також, ще одним аспектом вибору саме Microsoft SQL Server 2005 стала тісна його інтеграція з Microsoft Visual Studio.
SQL Server 2005 містить багато нових технологій, які істотно збільшують продуктивність розробників. Починаючи з підтримки NET Framework і закінчуючи тісною інтеграцією з Visual Studio, ці функції надають розробникам можливість простіше створювати безпечні програми баз даних при менших витратах.
SQL Server 2005 дозволяє розробникам застосувати існуючі знання різних мов розробки і, в той же час, надаючи наскрізне середовище розробки для бази даних. Вбудовані можливості роботи з XML також дозволяють розробникам створювати нові класи з'єднаних прикладних програм для будь-якої платформи або пристрою. Покращення для продуктивності розробника включають:
- розширена підтримка мов;
- покращені інструменти розробки;
- покращений доступ до даних;
- XML і Web-служби;
- інфраструктура прикладних програм.
А для розробки інтерфейсу інформаційної системи було обрано продукт Microsoft Visual Studio, а саме Visual Studio Express. Адже SQL Server 2005 і Visual Studio 2005 разом надають більш глибокі рівні інтеграції між базою даних і середовищем розробки додатків, ніж це було можливо раніше. Розробники тепер можуть створювати керовані збережені процедури, функції, призначені для користувача типи і призначені для користувача агрегати безпосередньо з середовища Visual Studio.
Вони також можуть розгортати ці нові об'єкти бази даних безпосередньо з Visual Studio без перемикання в інші інструменти. Visual Studio 2005 безпосередньо підтримує всі нові типи даних SQL Server, такі як вбудований XML. Також існує можливість додати всі керовані об'єкти бази даних у ту ж систему контролю версій, яка використовується для проектів Visual Studio, що дозволяє ще тісніше інтегрувати і зробити більш безпечним процес розробки.

ВИСНОВКИ

На сучасному етапі інтеграції України в ринкове середовище на вітчизняних підприємствах та у дослідницьких комерційних фірмах в управлінні маркетингом використовуються значні обсяги інформації, існують складні інформаційні зв’язки між показниками, наявні тенденції до постійного збільшення обсягів оброблюваної інформації. Це зумовлює необхідність організації автоматизованих систем збирання, передавання, нагромаджування та оброблення інформації.
Тож прагнучи залучити якомога більше клієнтів, одержати максимум замовлень, дослідницькій фірмі потрібно приділи увагу удосконаленню методики дослідження ринку, а саме активному використанню інформаційних технологій. Удосконалення методики дослідження безпосередньо стосується удосконалення самої структури маркетингового дослідження, тобто етапів його проведення, яких в загальному можна виділити п’ять, а саме:
1) визначення проблеми та цілей дослідження;
2) розробка плану дослідження;
3) реалізація плану дослідження;
4) обробка та аналіз даних;
5) підготовка звіту та розробка рекомендацій.
З метою автоматизації процесу проведення маркетингових досліджень було спроектовано інформаційну систему підтримки маркетингових досліджень, яка дозволяє зменшити затрати часу, праці, матеріалів та коштів на процес дослідження.
Дана інформаційна система будується на основі реляційної моделі даних та з використанням бази даних. З багатьох джерел для розміщення даних було вибрано Microsoft SQL Server 2005 у поєднання з продуктом Microsoft Visual Studio для розробки інтерфейсу, адже разом у поєднанні вони надають більш глибокі рівні інтеграції між базою даних і середовищем розробки прикладних програм.
Описавши основні вимоги до інформаційної системи підтримки даних, сформовано схему даних (ER – діаграму) та діаграми використання. На основі цього в середовищі Microsoft SQL Server 2005 спроектовано базу даних з такими основними відношеннями як «Дослідження», «Працівники», «Клієнти», «Оплата».
Оскільки процес маркетингового дослідження є досить громістким, в спроектованій інформаційній системі він розбивається на змістовні етапи дослідження, відповідальним за виконання якого призначається один чи кілька працівників.
Також запропоновано прототип користувацького інтерфейсу, розроблений на основі кнопкових форм та з використанням інтерфейсу на базі природної мови, що спрощує та полегшує процес роботи з інформаційною системою.
Головна перевага розробленої інформаційних системи підтримки маркетингових досліджень у разі її упровадження у процес планування та управління маркетингом полягає у тому, що вона дасть змогу проводити аналіз та обґрунтування варіантів рішень на підставі врахування значно більших відомостей про ринок, регіон, кон’юнктуру, фірму, економіку, трудові та матеріальні ресурси, підвищить точність цього аналізу та знизить трудомісткість його проведення. А це забезпечить впровадження якісно інших форм маркетингової діяльності.

Список використаних джерел

1. SQL Server 2005. Библия пользователя / Пол Нильсен - Вильямс, 2008. - 1232с.
2. Азарян О. М., Баришов І. Х., Воробйов Б. З. та ін. Маркетинг: Підручник для вищих навчальних закладів / За ред. О. М. Азарян. - К.: НМЦВО МОіН України, НВФ "Студцентер", 2003. - 400с.
3. Балабанова Л. В. Маркетинг: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Перс, 2004 - 645с.
4. Барасюк Я. М., Чернов В. М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. - Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2005. - 146с.
5. Галіцин В. К., Левченко Ф. А. Багатокористувацькі обчичлювальні системи та мережі: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. - 360с.
6. Гаркавенко С. С. Маркетинг. Підручник. - К.: Лібра, 2002. - 712с.
7. Єжова Л. Ф. Інформаційний маркетинг: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 560 с.
8. Земляков І. С., Рижий І. Б., Савич В. І. Основи маркетингу: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 352с.
9. Королюк Ю. Г., Маханець Л. Л., Барасюк Я. М. Ефективність інформаційних систем: Навч. посібник. - Чернівці, 2007. - 191с.
10. Липчук В. В., Дудяк А. П., Бугіль маркетинг: основи теорії та практики. Навчальний посібник. / За загальною редакцією В. В. Липчука. - Львів: "Новий світ - 2000"; "Магнолія плюс". - 2003. - 288с.
11. Маркетинг у прикладах і завданнях: Навчальний посібник / За заг. Ред. д. е. н., проф. С. М. Ілляшенка. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2006. - 400с.
12. Маркетинг: бакалаврський курс: Навчальний посібник/ За загальною редакцією д. е. н, проф. С. М. Ілляшенка. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2004. - 976с.
13. Моделювання та інформаційні системи в економіці: Міжвід. Наук. зб. / Відп. Ред М. Г. Твердохліб - К.: КНЕУ, 2003. - Вип. 69. - с.
14. Мороз Л. А., Чухрай Н. І. Маркетинг: Підручник/ За редакцією Л. А. Мороз. - 3-є вид., без змін - Львів:6 Національний університет "Львівська політехніка", "Інтелект-Захід" 2005. - 244с.
15. Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 246 с.
16. Пінчук Н. С., Галузинський Г. П., Орленко Н. С. Інформаційні системи і технології в маркетингу: Навч. посібіник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 352 с.
17. Плескач В. Л. Інформаційні технології та системи: Підруч. Для студ. Екон. Спец. / Плескач В. Л., Рогушина Ю. В,, Кустова Н. Л. - К.:"Книга", 2004. - 520с.
18. Примак Т. О. Маркетинг: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2004 - 228с.
19. Ситник В. Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, перероб. І доп. / В. Ф. Ситник, Т. А. Писаревська, Н. В. Єрьоміна, О. С. Краєва; За ред. В. Ф. Ситника. - К.: КНЕУ, 2001. - 420с.
20. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002. - 552 с.

Цена: 20 у.е грн	Код работы: Курсова
Предмет: Информатика	Тип работы: Курсовая
	80509894314

СКАЧАТЬ