| Предмет |
|
 |
|
Архивоведение
[5]
курсовые по архивоведению, дипломы по архивоведению, контрольные по архивоведению
|
|
Анатомия и биология
[102]
курсовые по анатомии и биологии, дипломы по анатомии и биологии, контрольные по анатомии и биологии
|
|
Английский язык
[50]
курсовые по английскому, дипломы по английскому, контрольные по английскому
|
|
Аудит
[184]
курсовые по аудиту, дипломы по аудиту, контрольные по аудиту
|
|
Банковское дело
[170]
курсовые по банковскому делу, дипломы по банковскому делу, контрольные по банковскому делу
|
|
Бухгалтерский учет
[814]
курсовые по бухгалтерскому учету, дипломы по бухгалтерскому учету, контрольные по бухгалтерскому учету
|
|
БЖД
[50]
курсовые по БЖД, дипломы по БЖД, контрольные по БЖД
|
|
ВЭД
[43]
рефераты по ВЭД, курсовые по ВЭД, дипломы по ВЭД
|
|
Биотехнология
[1]
курсовые по биотехнологии, дипломы по биотехнологии, контрольные по биотехнологии
|
|
Ветеринария
[0]
курсовые по ветеринарии, дипломы по ветеринарии, контрольные по ветеринарии
|
|
Геодезия
[14]
курсовые по геодезии, дипломы по геодезии, контрольные по геодезии
|
|
Городской транспорт
[5]
курсовые по городскому транспорту, дипломы по городскому транспорту, контрольные по городскому транспорту
|
|
Государственная служба
[36]
курсовые по государственной службе, дипломы по государственной службе, контрольные по государственной службе
|
|
Деловодство
[18]
курсовые по деловодству, дипломы по деловодству, контрольные по деловодству
|
|
Деньги и кредит
[82]
курсовые по деньги и кредит, дипломы по деньги и кредит, контрольные по деньги и кредит
|
|
Деревообработка
[1]
курсовые по деревообработке, дипломы по деревообработке, контрольные по деревообработке
|
|
Демография
[2]
курсовые по демографии, дипломы по демографии, контрольные по демографии
|
|
Детали машин и механизмов
[7]
курсовые по деталям и механизмам, дипломы по деталям и механизмам, контрольные по деталям и механизмам
|
|
Дипломатия
[13]
курсовые по дипломатии, дипломы по дипломатии, контрольные по дипломатии
|
|
Документоведение
[95]
курсовые по документоведению, дипломы по документоведению, контрольные по документоведению
|
|
ДУМ
[1]
курсовые по ДУМу, дипломы по ДУМу, контрольные по ДУМу
|
|
Зарубежная литература
[40]
курсовые по зарубежной литературе, дипломы по зарубежной литературе, контрольные по зарубежной литературе
|
|
Зоотехния
[1]
курсовые по зоотехнии, дипломы по зоотехнии, контрольные по зоотехнии
|
|
Журналистика, СМИ
[13]
курсовые по журналистике, дипломы по журналистике, контрольные по журналистике
|
|
Инвестирование
[39]
курсовые по инвестированию, дипломы по зарубежной инвестированию, контрольные по инвестированию
|
|
Инженерная механика
[3]
курсовые по инженерной механике, дипломы по инженерной механике, контрольные по инженерной механике
|
|
Информатика
[87]
курсовые по информатике, дипломы по информатике, контрольные по информатике
|
|
История
[89]
курсовые по истории, дипломы по истории, контрольные по истории
|
|
История Украины
[103]
курсовые по истории Украины, дипломы по истории Украины, контрольные по истории Украины
|
|
Контроль и ревизия
[56]
курсовые по ревизии и контролю, дипломы по ревизии и контролю, контрольные по ревизии и контролю
|
|
Культурология
[73]
курсовые по культурологии, дипломы по культурологии, контрольные по культурологии
|
|
Латынь
[3]
курсовые по латыни, дипломы по латыни, контрольные по латыни
|
|
Лексикология
[6]
курсовые по лексикологии, дипломы по лексикологии, контрольные по лексикологии
|
|
Лингвистика
[22]
курсовые по лингвистике, дипломы по лингвистике, контрольные по лингвистике
|
|
Логика
[13]
курсовые по логике, дипломы по логике, контрольные по логике
|
|
Логистика
[28]
курсовые по логистике, дипломы по логистике, контрольные по логистике
|
|
Макроэкономика
[65]
курсовые по макроэкономике, дипломы по макроэкономике, контрольные по макроэкономике
|
|
Маркетинг
[240]
курсовые по маркетингу, дипломы по маркетингу, контрольные по маркетингу
|
|
Математика (ВМ)
[26]
курсовые по высшей математике, дипломы по высшей математике, контрольные по высшей математике
|
|
Международные отношения
[93]
курсовые по международным отношениям, дипломы по международным отношениям, контрольные по международным отношениям
|
|
Механика грунтов
[0]
курсовые по механике грунтов, дипломы по механике грунтов, контрольные по механике грунтов
|
|
Менеджмент
[464]
курсовые по менеджменту, дипломы по менеджменту, контрольные по менеджменту
|
|
Металлические конструкции
[6]
курсовые по металлическим конструкциям, дипломы по металлическим конструкциям, контрольные по металлическим конструкциям
|
|
Метрология
[2]
курсовые по метрологии, дипломы по метрологии, контрольные по метрологии
|
|
Микробиология
[1]
курсовые по микробиологии, дипломы по микробиологии, контрольные по микробиологии
|
|
Микроэкономика
[113]
курсовые по микроэкономике, дипломы по микроэкономике, контрольные по микроэкономике
|
|
Налоговая система
[102]
курсовые по налоговой системе, дипломы по налоговой системе, контрольные по налоговой системе
|
|
Организация и управление ресторанным бизнесом
[26]
курсовые по ресторанному бизнесу, дипломы по ресторанному бизнесу, контрольные по ресторанному бизнесу
|
|
Организация труда
[17]
курсовые по организации труда, дипломы по организации труда, контрольные по организации труда
|
|
Охрана труда
[24]
курсовые по охране труда, дипломы по охране труда, контрольные по охране труда
|
|
Педагогика
[398]
курсовые по педагогике, дипломы по педагогике, контрольные по педагогике
|
|
Полиграфия
[4]
курсовые по полиграфии, дипломы по полиграфии, контрольные по полиграфии
|
|
Политология
[126]
курсовые по политологии, дипломы по политологии, контрольные по политологии
|
|
Политэкономия
[21]
курсовые по политэкономии, дипломы по политэкономии, контрольные по политэкономии
|
|
Право
[2636]
курсовые по праву, дипломы по праву, контрольные по праву
|
|
Психология
[417]
курсовые по психологии, дипломы по психологии, контрольные по психологии
|
|
Проектирование
[10]
курсовые по проектированию, дипломы по проектированию, контрольные по проектированию
|
|
Религия
[17]
курсовые по религии, дипломы по религии, контрольные по религии
|
|
РПС
[31]
курсовые по размещению продуктивных сил, дипломы по размещению продуктивных сил, контрольные по размещению продуктивных сил
|
|
Статистика
[237]
курсовые по статистике, дипломы по статистике, контрольные по статистике
|
|
Стоматология
[2]
курсовые по стоматологии, дипломы по стоматологии, контрольные по стоматологии
|
|
Страхование
[47]
курсовые по страхованию, дипломы по страхованию, контрольные по страхованию
|
|
Социология
[229]
курсовые по социологии, дипломы по социологии, контрольные по социологии
|
|
Теория вероятности
[8]
курсовые по теории вероятности, дипломы по теории вероятности, контрольные по теории вероятности
|
|
Технология приготовления пищи
[108]
курсовые по технологии приготовления пищи, дипломы по технологии приготовления пищи, контрольные по технологии приготовления пищи
|
|
Товароведение
[48]
курсовые по товароведению, дипломы по товароведению, контрольные по товароведению
|
|
ТО и ремонт автомобилей
[10]
курсовые по ТО и ремонту автомобилей, дипломы по ТО и ремонту автомобилей, контрольные по ТО и ремонту автомобилей
|
|
Туризм
[146]
курсовые по туризму, дипломы по туризму, контрольные по туризму
|
|
Украинская литература
[28]
курсовые по украинской литературе, дипломы по украинской литературе, контрольные по украинской литературе
|
|
Украинский язык
[46]
курсовые по украинскому языку, дипломы по украинскому языку, контрольные по украинскому языку
|
|
Управление персоналом
[56]
курсовые по управлению персоналом, дипломы по управлению персоналом, контрольные по управлению персоналом
|
|
Управление проектами
[7]
курсовые по управлению проектами, дипломы по управлению проектами, контрольные по управлению проектами
|
|
Управленческий учет
[69]
курсовые по управленческому учету, дипломы по управленческому учету, контрольные по управленческому учету
|
|
Физвоспитание
[43]
курсовые по физвоспитанию, дипломы по физвоспитанию, контрольные по физвоспитанию
|
|
Физика
[11]
курсовые по физике, дипломы по физике, контрольные по физике
|
|
Филология
[67]
курсовые по филологии, дипломы по филологии, контрольные по филологии
|
|
Философия
[71]
курсовые по философии, дипломы по философии, контрольные по философии
|
|
Финансы
[720]
курсовые по финансам, дипломы по финансам, контрольные по финансам
|
|
Химия
[10]
курсовые по химии, дипломы по химии, контрольные по химии
|
|
Ценообразование
[11]
курсовые по ценообразованию, дипломы по ценообразованию, контрольные по ценообразованию
|
|
Экология
[48]
курсовые по экологии, дипломы по экологии, контрольные по экологии
|
|
Эконометрия
[12]
курсовые по эконометрии, дипломы по эконометрии, контрольные по эконометрии
|
|
Экономика
[894]
курсовые по экономике, дипломы по экономике, контрольные по экономике
|
|
Экономика предприятий
[713]
курсовые по экономике предприятий, дипломы по экономике предприятий, контрольные по экономике предприятий
|
|
Этика и эстетика
[28]
курсовые по этике и эстетике, дипломы по этике и эстетике, контрольные по этике и эстетике
|
|
Энергетика
[0]
курсовые по энергетике, дипломы по энергетике, контрольные по энергетике
|
|
Детали машин и основы конструирования
[4]
курсовые по деталям машин и основам конструированию, дипломы по деталям машин и основам конструированию, контрольные по деталям машин и основам конструированию
|
|
Дендрологія
[0]
|
|
Дендропроектування
[0]
|
|
Газони та луківництво
[0]
|
|
Декоративне садівництво
[0]
|
|
Тепличне господарство
[0]
|
|
Ландшафтна архітектура
[0]
|
|
Лісопаркове господарство
[0]
|
|
Методологія
[5]
|
|
Паркознавство
[0]
|
| |
|
Міжнародні економічні відносини Куби на початку 21 століття
|
| 24.06.2013, 17:16 |
Міжнародні економічні відносини Куби на початку 21 століття
ЗМІСТ
ВСТУП..................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІКА КУБИ ТА ЇЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ У ХХ СТОЛІТТІ..............................................................................14
1.1. Міжнародні економічні зв’язки Республіки Куба у ХХ столітті............14
1.2. Структура сучасної кубинської економіки................................................25
РОЗДІЛ 2. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ЗВ’ЯЗКІВ КУБИ В 2000-2011 РОКАХ..............................................................................37
2.1. Галузева структура зовнішніх господарських зв’язків............................37
2.2. Географія зовнішньоекономічних зв’язків................................................47
ВИСНОВКИ.......................................................................................................59
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ....................68
ДОДАТКИ..........................................................................................................77
ВСТУП
Ми можемо помітити, що настала епоха кардинальних перетворень. На зміну старим лідерам приходять нові, більш сучасні, котрим вдається йти в ногу з часом. Колись незначні, й навіть відсталі країни, що розвиваються, поступово займають вагому нішу в міжнародному розподілі праці. Колишні аутсайдери набирають обертів і доводять, що вони ще не продемонстрували свої можливості на повну силу. Однією з таких країн впевнено можна вважати маленьку соціалістичну Кубу, котра багато років фактично перебувала на межі виживання. Але їй вдалося вирвалася з міжнародної ізоляції. Більш того, Куба насмілилася кинути виклик одній з наймогутніших держав світу – Сполученим Штатам Америки, й намагається згуртувати латиноамериканські країни у цій боротьбі.
Актуальність даної теми полягає у тому, що на нинішній час українські науковці практично не висвітлюють обрану проблему, хоча вона повинна бути більш цікавою для нашої країни, оскільки Куба може бути не тільки політичним союзником, але й потенційно вигідним економічним партнером для України. Позитивною рисою для розвитку відносин є те, що країни вже мають міцний фундамент двосторонніх стосунків, котрий сформувався ще за часів існування СРСР, тобто мають спільну історію. Дослідивши сучасний торгово-економічний стан Куби, ми зможемо з`ясувати, які галузі є найперспективнішими для співпраці, а також спрогнозувати їх подальший розвиток.
Отож, досліджувана проблема на даний момент має дійсно велику актуальність, зважаючи на те, який складний шлях довелося пройти Республіці Куба для того, щоб досягти нинішніх висот.
Що ж до ступеня наукової дослідженості взятої проблеми, то він є недостатнім, особливо в Україні. Вітчизняні автори практично не приділяють уваги даному питанню, на відміну від російських дослідників. Саме тому переважна кількість використаної літератури є російською. Також певну увагу цьому питанню приділяють американські, іспанські та кубинські науковці, проте комплексного дослідження з даної проблематики немає. У цьому і полягає наукова новизна цієї роботи.
Вельми цікавими і змістовними є роботи Є. Ларіна «Політична історія Куби XX століття» [53], А. Строганова «Латинська Америка: сторінки історії XX століття» [65] та С. Ленського «Зовнішня політика Куби» [55]. Вони присвячені вивченню історичного розвитку Острову Свободи, етапів його становлення. Нам вдалося простежити як змінювалися зовнішні орієнтири острову та з яких причин. Усі автори, без виключення, вважають революцію 1959 р. переломним моментом в історії Куби. Саме ця подія є фундаментом теперішнього політичного й економічного становища острову.
Не є секретом, що Сполучені Штати Америки відігравали й досі відіграють значну роль в формуванні економічного клімату Куби. Саме проблемі американо-кубинських відносин присвячені праці І. Валлерстайна «Куба і США: затяжна відлига» [39], Д. Горностаєва «Куба між Росією і Америкою. Острів Свободи як поле боротьби за забезпечення стратегічних інтересів» [43] та М. Нікандрова «Куба і США: чи є шанси у майбутнього діалогу?» [58]. Вони не лише системно висвітлюють розвиток стосунків між країнами, але й дають прогнози на майбутнє. Автори схильні вважати, що на даний час існують усі передумови для вирішення цього довготривалого конфлікту, проте це буде вимагати значних зусиль та поступок з обох сторін.
Не менш вагому роль в сучасному становленні кубинської економіки зіграв Радянський Союз. Цим питанням докладно займалися О. Бекаревич у дослідженні «Радянський Союз – Куба: економічна співпраця» [36] та W. Dunkan «The Soviet Union and Cuba. Interests and Influence» [72]. Ці роботи охоплюють час найбільшого зближення між країнами, а саме 1960-1991 рр. Завдяки ним ми можемо простежити зародження стосунків, їх пік та поступове охолодження, аж до розпаду СРСР. Науковцям вдалося обумовити причини їх зближення, взаємні інтереси та цілі. Вони дійшли висновку, що країни об’єдналися радше не через спільну ідеологію, а через спільного ворога.
Звісно ж , з розпадом СРСР і соціалістичного блоку для Куби почалися важкі часи, що можна побачити у працях А. Бланко «Кубинська економіка після розпаду РЕВ» [37], H. Erisman «Cuba's foreign relations in a Post-Soviet world» [74] й J. Rodriguez «The Economic Effects on Cuba of the Downfall of Socialism in the USSR and Eastern Europe» [81]. Дані роботи не тільки описують кризові для країни часі, а саме «особливий період у мирний час», але й демонструють методи та засоби, завдяки яким острову все ж таки вдалося його подолати. Основна увага приділяється, певна річ, переорієнтації зовнішньополітичних і економічних відносин Кубинської Республіки в пострадянський період.
Російський автор Б. Силевський в роботі «Економічна географія Куби» [62] пояснює взаємозалежність економіки острову від його географічного розташування. Особливу увагу він приділяє таким питанням, як: наявність корисних копалин та мінералів, сприятливість клімату для сільського господарства, наявність важливих торгівельних шляхів, тощо. Він вважає, що Куба має усі умови аби зайняти гідне місце у світі.
Праці В. Давидова «Сучасна Куба: питання економічної адаптації і переорієнтації зовнішніх зв`язків» [44] та Д. Корольова «Здорове життя в обшарпаному домі. Економіка Куби: досягнення і проблеми» [48] є надзвичайно важливими, адже саме вони характеризують сучасний торгово-економічний стан країни, його як позитивні, так і негативні риси. Автори звертають увагу на економічні проблеми, котрі потребують вирішення, та перспективи майбутнього розвитку. Але найголовнішим для нас є висвітлення найрозвиненіших галузей виробництва, та областей, котрі потребують іноземних капіталовкладень.
Проте Куба намагається налагодити відносини з іншими країнами не лише на за допомогою контактів на вищому рівні, але й гуманітарних місій, що демонструє дослідження С. Гельдер «Кубинська медицина: чому Куба піклується про здоров`я у бідних країнах?» [41]. Вона вважає, що кубинське керівництво, надаючи безкоштовне лікування та навчання громадянам малорозвинутих країн, переслідує не тільки безкорисні цілі, але й намагається таким чином заручитися підтримкою на економічній і політичній аренах.
Острів Свободи має багато проблем, однією з найвагоміших є проблема зовнішнього боргу, що можна побачити у статті Г. Левикиної «Зовнішній борг Куби: у кризової межі?» [54]. Саме цей факт підриває кубинські престиж та надійність на міжнародній арені, адже не усі країни можуть довірити свої кошти, у вигляді інвестицій, такому значному боржнику. З кожним роком дана проблема лише поглиблюється, саме тому вона має стати пріоритетом для кубинського керівництва.
Після розпаду СРСР відносини з Росією були досить прохолодними, але поступово така ситуація змінюється, що відображено в науковому дослідженні С. Батчикова «Економічні стосунки Росії і Куби: минуле, теперішнє, сценарії майбутнього» [35]. Робота є цікавою тому, що комплексно вивчає розвиток російсько-кубинських відносин, й навіть прогнозує сценарії їх майбутнього розвитку.
Статті В. Каспрука «На Кубі починається перебудова» [47], Н. Мечетної «Казці кінець: Республіка Куба переходить до ринкової економіки» [57] і Ю. Райхеля «Куба піде іншим шляхом. Реформувати країну спробують капіталістичними методами» [60] представляють для нас цінність, оскільки демонструють останні зміни на острові. З приходом до влади Рауля Кастро на острові, фактично, почалася нова ера. Теперішнє керівництво прагне реформувати економіку Куби, наблизивши її до ринкових стандартів, але при цьому не відмовляючись від ідей соціалізму. Ці зусилля спрямовані на вихід країни зі світової фінансової кризи та залучення до співпраці нових іноземних партнерів.
Особливої уваги заслуговують також праці Е. Ceнті Даріа «Розвиток бізнесу на Кубі та ефективність іноземних інвестицій» [61], П. Эверхісто «Іноземні інвестиції на Кубі» [66], S. Pittman «La Inversіоn extranjera en Cuba: Pasado, Presente, y Futuro» [79] й A. Sebastian «Cuba. Regulacion de la inversion extranjera» [82] тому, що висвітлюють інвестиційний клімат кубинського острову. Крім того, завдяки ним ми можемо з’ясувати, які країни світу є найбільшими інвесторами в кубинську економіку, та які галузі є найбільш привабливими для них.
Таким чином, ми бачимо, що існує доволі багато робіт, присвячених економічному розвитку Куби та її місцю у світовому розподілі праці, проте системно даною проблемою ніхто не займався.
Об`єктом дослідження даної дипломної роботи є, безперечно, Республіка Куба як учасник системи міжнародних економічних відносин.
Предметом цього дослідження є розвиток міжнародних економічних зв’язків Куби на початку 21 століття.
Мета нашого дослідження полягає у всебічному аналізі витоків, напрямків, структури, змісту та географії міжнародних економічних зв’язків Республіки Куба.
Для реалізації зазначеної вище мети, ми поставили перед собою такі конкретні дослідницькі завдання:
– простежити історію економічного розвитку країни й визначити фактори та причини, котрі прямо, чи опосередковано, впливали на її становлення;
– дослідити розвиток економіки Куби, та простежити зміни в її зовнішньоторговельних відносинах та орієнтирах, а саме, зазначити перетворення, котрі відбувалися в процесі її становлення;
– охарактеризувати нинішній економічний стан країни, й проаналізувати його переваги, потреби, вади, зробивши наголос на галузях, котрі потребують вдосконалення;
– означити основних торгово-економічних партнерів Республіки Куба, сфери їх співробітництва та перспективні галузі розвитку;
– визначити місце та роль Куби у світовій економіці;
– розкрити потенціал та ймовірні можливості подальшої україно-кубинської співпраці, детально охарактеризувати перспективні для обох сторін галузі.
Що ж стосується новизни роботи, то вона полягає у комплексному дослідженні проблематики, тобто увага звертається не лише безпосередньо на сам об’єкт, але й на фактори його формування. Адже ми знаємо, що всі сфери життя тісно взаємопов’язані між собою, і зміни в одній з них, хоч і невеликі, безумовно стануть наслідком зрушень і в інших областях. Ось чому системне дослідження країни має для нас таке велике значення.
Таким чином, наукова новизна обраної теми полягає у комплексному всесторонньому дослідженні її складових елементів.
Хронологічні рамки даного дослідження охоплюють початок 21 століття, інакше кажучи 2000-2011 роки. Отже, нам необхідно дослідити сучасний стан справ, адже саме зараз Куба стоїть на порозі радикальних змін та реформ. Для дослідження були обрані саме ці роки, адже лише на початку 2000-х рр. республіка почала нарешті оговтуватися після «особливого періоду у мирний час».
Водночас, ми не можемо не звернутися до історії, котра допомагає нам встановити передумови формування проблеми, отож нам необхідно повернутися у минуле. В той же час, ми мусимо проаналізувати та спрогнозувати подальший розвиток відносин між партнерами, отже наш хронологічний відрізок охоплює ще й найближче майбутнє.
Отож, ми бачимо, що між нами стоїть вельми нелегке завдання, адже ми повинні детально дослідити довгостроковий період часу, котрий коливається в межах декількох століть.
Географічні межі дослідження зачіпають не лише територію досліджуваної країни, але й терени інших держав, що мають тісні економічні, та й політичні, зв’язки з Кубою, або якимось чином посприяли її розвитку. Таким чином, ми бачимо, що у поле дослідження підпадають ще й ті країни, які мали, чи мають, вплив на розвиток даної проблеми. Тож, фактично, географічні межі дослідження поширюються на увесь світ. Але, все ж таки, слід відзначити найважливіших гравців, а саме: США, Росію, Канаду, Венесуелу, країни ЄС, зокрема Іспанію, Китай і Бразилію. Ми виокремили саме ці країни, тому що вони відіграють значну роль в формуванні зовнішньоекономічної політики Куби.
Джерельна база даного дослідження є вельми широкою, проте ми виокремимо лише найважливіші документи, котрі мають найбільший вплив на розвиток взятої проблеми.
Одним з найголовніших документів можна вважати Закон «Про іноземні інвестиції» (Закон № 77) від 05.09.1995 [7]. Саме цей законодавчий акт допоміг Кубі вийти з економічної кризи, котра була пов’язана з розпадом Радянського Союзу. В той час, як острів залишився практично ізольованим, на межі краху, цей документ дозволив залучити до економіки країни такі необхідні іноземні капіталовкладення. З упевненістю можна сказати, що Закон № 77 врятував Острів Свободи, й став відправним пунктом його оновлення.
Сполучені Штати Америки історично відігравали значну роль в економічному становленні Куби. Встановити це нам допомогли такі документи, як:
– «The Platt Amendment of 02.03.1901» [33] – ця поправка до Конституції Куби дозволила, на законній основі, США протягом кількох десятиліть насаджувати острову свою волю, з метою задоволення власних інтересів;
– «Cuban Democracy Act of 1992» [31] – навіть закінчення «холодної війни» не сприяло поліпшенню американо-кубинських стосунків, навпаки, цей акт був спрямований на те, аби остаточно зруйнувати незалежність острову, та змусити його керівництво визнати свою неспроможність вирішувати проблеми власноруч;
– «The Cuban Liberty and Democratic Solidarity Act, or Helms-Burton Act of 12.04.1996» [32] – цей американський закон лише поглибив економічні санкції проти Кубинської Республіки, і був спрямований на те, щоб повністю ізолювати країну від зовнішнього світу;
– «The Trading With the Enemy Act of 06.10.1917» [34] – даний акт був проголошений в Штатах з метою заборони не тільки торгівлі з ворогом, але й підтримання з ним будь-яких економічних відносин, проте лише Куба на даний час підпадає під його дію.
Тож, вищезгадані документи свідчать про те, що навіть зараз Сполучені Штати Америки продовжують впливати на економічний розвиток Куби.
Радянський Союз, як і США, також мав значний вплив на становлення Кубинської Республіки. «Торговое соглашение между СССР и Республикой Куба от 17.02.1965» [27] та «Платіжна угода між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Республікою Куба від 03.11.1972» [18] допомогли нам з’ясувати характер радянсько-кубинських відносин та пріоритетні напрями співробітництва. Саме вони яскраво демонструють залежність Куби від СРСР: якби не країни соціалістичного блоку, то Куба просто не витримала би торгово-економічної блокади.
Хоча Радянський Союз вже давно розпався, все ж таки острову вдалося зберегти тісні стосунки з його основною правонаступницею – Російською Федерацією, про що свідчать «Декларация о принципах взаимоотношений между Российской Федерацией и Кубой от 22.05.1996» [2] та «Меморандум о принципах стратегического сотрудничества между Российской Федерацией и Республикой Куба от 30.01.2009» [15]. В даних документах зафіксовані основні принципи, напрямки та області співпраці між Кубою та Росією. Саме вони повинні допомогти країнам досягти колишнього рівня економічного співробітництва.
Таким чином, ми бачимо, що дана тема має значну джерельну базу, що свідчить про різноплановість міжнародних економічних зв’язків Куби.
Для опрацювання взятої проблеми використовувалося багато методів дослідження, як емпіричних і теоретичних, так і загальних.
Одним з методів емпіричного дослідження, який використовувався у нашій роботі, є спостереження другого порядку. З його допомогою ми змогли дослідити і проаналізувати праці інших дослідників з даної проблематики. Він допоміг нам висвітлити питання дослідженості проблеми іншими авторами, зрозуміти, як багато уваги звертають вітчизняні та закордонні науковці на економічний стан Куби. До того ж, нам вдалося виявити реагування економіки на політичні та інші, як внутрішні, так і зовнішні зміни.
Крім того, нам вдалося застосувати й метод прямого спостереження за об’єктом дослідження, адже саме зараз відбуваються події, дуже важливі для майбутнього розвитку міжнародних економічних зв’язків Куби. Тому, за допомогою ЗМІ, ми отримали первинну інформацію про країну, неспотворену суб’єктивними думками інших дослідників.
Звісно ж, за даної проблематики, ми використали й метод порівняння, тобто процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності. По-перше, ми використовували цей метод для порівняння економічного розвитку республіки на різних етапах її еволюції, що допомогло нам зафіксувати зміни, які відбувалися. По-друге, нам вдалося порівняти Кубу з іншими суб’єктами міжнародних відносин, та з’ясувати її сильні та слабкі сторони.
Опис є одним з найважливіших використаних нами методів. Саме з його допомогою нам вдалося комплексно розглянути Республіку Куба, адже без опису її внутрішнього стану, галузей економіки, політичного та соціального розвитку, тощо нам не вдалося б визначити усі фактори, котрі впливають на розвиток торгово-економічних зв’язків країни. Якраз цей метод зіграв вирішальну роль у формуванні країнознавчої характеристики Куби.
Також ми застосували теоретичні та загальні методи дослідження, наприклад індукцію, тобто метод судження від окремого до загального. Отож, знаючи підприємства, які взаємодіють між досліджуваними країнами, ми можемо з упевненістю сказати, які сектори економіки набули у них найбільшого розвитку, а також зробити припущення з приводу того, які ще підприємства даних галузей можуть у майбутньому стати потенціально вигідними для обох сторін.
Звісно ж, ми не могли не використати протилежний метод – метод дедукції, тобто переходу від загальних тверджень до окремих. Отож ми можемо здійснити й зворотній процес. Знаючи, економічні характеристики країн, їх географічні особливості (наявність певних корисних копалин чи мінералів), основні галузі виробництва, ми змогли встановити, між якими підприємствами існують перспективи встановлення взаємовигідної співпраці. Особливо корисним даний метод став для докладного вивчення й прогнозування україно-кубинскьких відносин, їх теперішніх та майбутніх здобутків.
Хронологічний метод дозволив нам викласти явища та події у часовій послідовності, та зрозуміти в результаті чого вони відбувалися. Тобто, ми змогли побачити картину подій в цілому, з усіма їх причинами та наслідками.
У зв’язку з тим, що ми мали вивчити події, які відбувалися у минулому, нам довелося використати історичний метод, який шляхом вивчення колишніх станів об’єкта, і порівняння з сучасним положенням, пояснює його особливості. Отож, ми змогли дослідити різні періоди розвитку міжнародних економічних зв’язків Куби, та порівняти їх. Ми побачили, в результаті яких історичних подій, між країнами встановилися саме такі, а не інші, взаємовідносини.
Але, все ж таки, одним з найважливіших методів, використаних у даній роботі, є аналіз. Саме завдяки ньому ми змогли систематизувати велику кількість інформації, дослідити її та виділи основні моменти. Так ми зуміли виділити головні події та факти, що нас цікавлять при розгляді даної теми.
Особливу увагу також слід звернути на системний метод. Він забезпечив цілісність дослідження та його системність. Адже для того, щоб зрозуміти причини сучасного економічного становища острову на міжнародній арені, нам необхідно було проаналізувати й інші сфери його суспільного життя. Саме це допомогло нам комплексно висвітлити економічний розвиток Республіки Куба.
Таким чином, при дослідженні даної проблематики було використано чимало методів наукового дослідження, які допомогли нам проаналізувати, описати, класифікувати та систематизувати отриману інформацію.
Структура даної роботи підпорядкована меті та завданням дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів (чотирьох підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури (83 найменувань), додатків. Обсяг основної частини дослідження складає 59 сторінок машинописного тексту, загальний обсяг бакалаврської роботи – 78 сторінок.
Отож, бакалаврська робота всебічно висвітлює розвиток та становлення даної проблеми, тобто еволюцію міжнародних економічних зв’язків Куби на початку 21 століття.
СКАЧАТЬ
|
Автор: Matryoshka | Просмотров: 469 | Рейтинг: 0.0/ 0 |
Подобные работы:
|
|
|