| Предмет |
|
 |
|
Архивоведение
[5]
курсовые по архивоведению, дипломы по архивоведению, контрольные по архивоведению
|
|
Анатомия и биология
[102]
курсовые по анатомии и биологии, дипломы по анатомии и биологии, контрольные по анатомии и биологии
|
|
Английский язык
[50]
курсовые по английскому, дипломы по английскому, контрольные по английскому
|
|
Аудит
[184]
курсовые по аудиту, дипломы по аудиту, контрольные по аудиту
|
|
Банковское дело
[170]
курсовые по банковскому делу, дипломы по банковскому делу, контрольные по банковскому делу
|
|
Бухгалтерский учет
[814]
курсовые по бухгалтерскому учету, дипломы по бухгалтерскому учету, контрольные по бухгалтерскому учету
|
|
БЖД
[50]
курсовые по БЖД, дипломы по БЖД, контрольные по БЖД
|
|
ВЭД
[43]
рефераты по ВЭД, курсовые по ВЭД, дипломы по ВЭД
|
|
Биотехнология
[1]
курсовые по биотехнологии, дипломы по биотехнологии, контрольные по биотехнологии
|
|
Ветеринария
[0]
курсовые по ветеринарии, дипломы по ветеринарии, контрольные по ветеринарии
|
|
Геодезия
[14]
курсовые по геодезии, дипломы по геодезии, контрольные по геодезии
|
|
Городской транспорт
[5]
курсовые по городскому транспорту, дипломы по городскому транспорту, контрольные по городскому транспорту
|
|
Государственная служба
[36]
курсовые по государственной службе, дипломы по государственной службе, контрольные по государственной службе
|
|
Деловодство
[18]
курсовые по деловодству, дипломы по деловодству, контрольные по деловодству
|
|
Деньги и кредит
[82]
курсовые по деньги и кредит, дипломы по деньги и кредит, контрольные по деньги и кредит
|
|
Деревообработка
[1]
курсовые по деревообработке, дипломы по деревообработке, контрольные по деревообработке
|
|
Демография
[2]
курсовые по демографии, дипломы по демографии, контрольные по демографии
|
|
Детали машин и механизмов
[7]
курсовые по деталям и механизмам, дипломы по деталям и механизмам, контрольные по деталям и механизмам
|
|
Дипломатия
[13]
курсовые по дипломатии, дипломы по дипломатии, контрольные по дипломатии
|
|
Документоведение
[95]
курсовые по документоведению, дипломы по документоведению, контрольные по документоведению
|
|
ДУМ
[1]
курсовые по ДУМу, дипломы по ДУМу, контрольные по ДУМу
|
|
Зарубежная литература
[40]
курсовые по зарубежной литературе, дипломы по зарубежной литературе, контрольные по зарубежной литературе
|
|
Зоотехния
[1]
курсовые по зоотехнии, дипломы по зоотехнии, контрольные по зоотехнии
|
|
Журналистика, СМИ
[13]
курсовые по журналистике, дипломы по журналистике, контрольные по журналистике
|
|
Инвестирование
[39]
курсовые по инвестированию, дипломы по зарубежной инвестированию, контрольные по инвестированию
|
|
Инженерная механика
[3]
курсовые по инженерной механике, дипломы по инженерной механике, контрольные по инженерной механике
|
|
Информатика
[87]
курсовые по информатике, дипломы по информатике, контрольные по информатике
|
|
История
[89]
курсовые по истории, дипломы по истории, контрольные по истории
|
|
История Украины
[103]
курсовые по истории Украины, дипломы по истории Украины, контрольные по истории Украины
|
|
Контроль и ревизия
[56]
курсовые по ревизии и контролю, дипломы по ревизии и контролю, контрольные по ревизии и контролю
|
|
Культурология
[73]
курсовые по культурологии, дипломы по культурологии, контрольные по культурологии
|
|
Латынь
[3]
курсовые по латыни, дипломы по латыни, контрольные по латыни
|
|
Лексикология
[6]
курсовые по лексикологии, дипломы по лексикологии, контрольные по лексикологии
|
|
Лингвистика
[22]
курсовые по лингвистике, дипломы по лингвистике, контрольные по лингвистике
|
|
Логика
[13]
курсовые по логике, дипломы по логике, контрольные по логике
|
|
Логистика
[28]
курсовые по логистике, дипломы по логистике, контрольные по логистике
|
|
Макроэкономика
[65]
курсовые по макроэкономике, дипломы по макроэкономике, контрольные по макроэкономике
|
|
Маркетинг
[240]
курсовые по маркетингу, дипломы по маркетингу, контрольные по маркетингу
|
|
Математика (ВМ)
[26]
курсовые по высшей математике, дипломы по высшей математике, контрольные по высшей математике
|
|
Международные отношения
[93]
курсовые по международным отношениям, дипломы по международным отношениям, контрольные по международным отношениям
|
|
Механика грунтов
[0]
курсовые по механике грунтов, дипломы по механике грунтов, контрольные по механике грунтов
|
|
Менеджмент
[464]
курсовые по менеджменту, дипломы по менеджменту, контрольные по менеджменту
|
|
Металлические конструкции
[6]
курсовые по металлическим конструкциям, дипломы по металлическим конструкциям, контрольные по металлическим конструкциям
|
|
Метрология
[2]
курсовые по метрологии, дипломы по метрологии, контрольные по метрологии
|
|
Микробиология
[1]
курсовые по микробиологии, дипломы по микробиологии, контрольные по микробиологии
|
|
Микроэкономика
[113]
курсовые по микроэкономике, дипломы по микроэкономике, контрольные по микроэкономике
|
|
Налоговая система
[102]
курсовые по налоговой системе, дипломы по налоговой системе, контрольные по налоговой системе
|
|
Организация и управление ресторанным бизнесом
[26]
курсовые по ресторанному бизнесу, дипломы по ресторанному бизнесу, контрольные по ресторанному бизнесу
|
|
Организация труда
[17]
курсовые по организации труда, дипломы по организации труда, контрольные по организации труда
|
|
Охрана труда
[24]
курсовые по охране труда, дипломы по охране труда, контрольные по охране труда
|
|
Педагогика
[398]
курсовые по педагогике, дипломы по педагогике, контрольные по педагогике
|
|
Полиграфия
[4]
курсовые по полиграфии, дипломы по полиграфии, контрольные по полиграфии
|
|
Политология
[126]
курсовые по политологии, дипломы по политологии, контрольные по политологии
|
|
Политэкономия
[21]
курсовые по политэкономии, дипломы по политэкономии, контрольные по политэкономии
|
|
Право
[2636]
курсовые по праву, дипломы по праву, контрольные по праву
|
|
Психология
[417]
курсовые по психологии, дипломы по психологии, контрольные по психологии
|
|
Проектирование
[10]
курсовые по проектированию, дипломы по проектированию, контрольные по проектированию
|
|
Религия
[17]
курсовые по религии, дипломы по религии, контрольные по религии
|
|
РПС
[31]
курсовые по размещению продуктивных сил, дипломы по размещению продуктивных сил, контрольные по размещению продуктивных сил
|
|
Статистика
[237]
курсовые по статистике, дипломы по статистике, контрольные по статистике
|
|
Стоматология
[2]
курсовые по стоматологии, дипломы по стоматологии, контрольные по стоматологии
|
|
Страхование
[47]
курсовые по страхованию, дипломы по страхованию, контрольные по страхованию
|
|
Социология
[229]
курсовые по социологии, дипломы по социологии, контрольные по социологии
|
|
Теория вероятности
[8]
курсовые по теории вероятности, дипломы по теории вероятности, контрольные по теории вероятности
|
|
Технология приготовления пищи
[108]
курсовые по технологии приготовления пищи, дипломы по технологии приготовления пищи, контрольные по технологии приготовления пищи
|
|
Товароведение
[48]
курсовые по товароведению, дипломы по товароведению, контрольные по товароведению
|
|
ТО и ремонт автомобилей
[10]
курсовые по ТО и ремонту автомобилей, дипломы по ТО и ремонту автомобилей, контрольные по ТО и ремонту автомобилей
|
|
Туризм
[146]
курсовые по туризму, дипломы по туризму, контрольные по туризму
|
|
Украинская литература
[28]
курсовые по украинской литературе, дипломы по украинской литературе, контрольные по украинской литературе
|
|
Украинский язык
[46]
курсовые по украинскому языку, дипломы по украинскому языку, контрольные по украинскому языку
|
|
Управление персоналом
[56]
курсовые по управлению персоналом, дипломы по управлению персоналом, контрольные по управлению персоналом
|
|
Управление проектами
[7]
курсовые по управлению проектами, дипломы по управлению проектами, контрольные по управлению проектами
|
|
Управленческий учет
[69]
курсовые по управленческому учету, дипломы по управленческому учету, контрольные по управленческому учету
|
|
Физвоспитание
[43]
курсовые по физвоспитанию, дипломы по физвоспитанию, контрольные по физвоспитанию
|
|
Физика
[11]
курсовые по физике, дипломы по физике, контрольные по физике
|
|
Филология
[67]
курсовые по филологии, дипломы по филологии, контрольные по филологии
|
|
Философия
[71]
курсовые по философии, дипломы по философии, контрольные по философии
|
|
Финансы
[720]
курсовые по финансам, дипломы по финансам, контрольные по финансам
|
|
Химия
[10]
курсовые по химии, дипломы по химии, контрольные по химии
|
|
Ценообразование
[11]
курсовые по ценообразованию, дипломы по ценообразованию, контрольные по ценообразованию
|
|
Экология
[48]
курсовые по экологии, дипломы по экологии, контрольные по экологии
|
|
Эконометрия
[12]
курсовые по эконометрии, дипломы по эконометрии, контрольные по эконометрии
|
|
Экономика
[894]
курсовые по экономике, дипломы по экономике, контрольные по экономике
|
|
Экономика предприятий
[713]
курсовые по экономике предприятий, дипломы по экономике предприятий, контрольные по экономике предприятий
|
|
Этика и эстетика
[28]
курсовые по этике и эстетике, дипломы по этике и эстетике, контрольные по этике и эстетике
|
|
Энергетика
[0]
курсовые по энергетике, дипломы по энергетике, контрольные по энергетике
|
|
Детали машин и основы конструирования
[4]
курсовые по деталям машин и основам конструированию, дипломы по деталям машин и основам конструированию, контрольные по деталям машин и основам конструированию
|
|
Дендрологія
[0]
|
|
Дендропроектування
[0]
|
|
Газони та луківництво
[0]
|
|
Декоративне садівництво
[0]
|
|
Тепличне господарство
[0]
|
|
Ландшафтна архітектура
[0]
|
|
Лісопаркове господарство
[0]
|
|
Методологія
[5]
|
|
Паркознавство
[0]
|
| |
|
|”Формування майбутніх вчителів,умінь педагогічного діагностування виховного процесу’’
|
| 15.12.2012, 20:33 |
Ніжинський державній університет ім.М.Гоголя
Курсова робота
на тему:
|”Формування майбутніх вчителів,умінь педагогічного діагностування виховного процесу’’
З навчальної дисципліни
“Педагогіка”
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
1.Створення умов формування готовності майбутніх вчителів іноземних мов до впровадження засобів інформаційних-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес...................................................................................4
1.1 Функції навчально-виховного процесу...........................................................5
1.2 Формування готовності майбутніх учителів іноземних мов.........................5
1.3Процес навчання майбутніх вчителів іноземних мов.....................................7
2.Майбутня професійна діяльність(три основні компоненти)............................9
2.1 Мотивація та компетентність майбутніх вчителів.......................................10
2.2 Моделі формування готовності майбутніх вчителів іноземних мов..........13
3. Структура, критерії та показники професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи в умовах навчання в педагогічному ВНЗ……………………………………………………………………………….15
3.1 Структурні характеристики професійно-педагогічної культури………...15
3.2 Рівні, показники та критерії професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкової школи………………………………………18
4. Теорія і методики виховання………………………………………………...25
Висновки................................................................................................................31
Список використаної літератури.........................................................................34
Вступ
Оновлення змісту професійно-орієнтованих предметів підготовки майбутніх учителів потребує доповнення їх відомостями та фактами виховного впливу на особистість студентів, їхній світогляд та культуру; зміни позиції учнів і учителів у спілкуванні, актуалізує необхідність діалогічної взаємодії. Володіння уміннями діалогічної взаємодії дозволить майбутнім учителям не тільки використовувати спільні засоби кодування й декодування навчальної інформації, але й професійно вибудовувати стратегію виконання певного виду діяльності. Моделювання життєвих ситуацій в процесі навчання дозволить поєднати конкретні трудові операції з формуванням таких цінностей майбутніх педагогів, які допоможуть їм стати успішними у виборі свого життєвого шляху. Такий підхід до навчально-виховного процесу у вищій школі дозволить студентам у майбутньому бути: мобільними (швидко адаптуватися у змінних умовах навчання і виробництва); соціально здібними (йдеться про вміння працювати в команді); готовими до взаємодії з людьми у різних видах діяльності; здатними до професійних комунікацій на засадах поваги до прав інших людей. Вирішення проблеми формування комунікативної культури майбутніх фахівців потребує сформованості усього комплексу умінь, наявність яких надасть процесу взаємодії симетричності, коли співрозмовники стають рівними як вільні, унікальні і цінні один для одного суб’єкти. Симетричність у цьому розумінні повинна виступати фундаментальною та необхідною умовою ефективності діалогічної взаємодії, що розгортається між педагогом і студентом: і в плані духовного, культурного збагачення партнерів, і в плані взаємообміну людськими, значущими сторонами буття, в тому числі і через невербальний спосіб контакту.
1.СТВОРЕННЯ УМОВ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС
Характерним для майбутнього суспільства є широке використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ), що викликає необхідність впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій навчання і до системи освіти. Цей процес, який в результаті швидкоплинного апаратного та програмного розвитку ІКТ вже набув ознак перманентного процесу, отримав назву процес інформатизації освіти. Рівень інформатизація освіти залежить не тільки від рівня забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів комп’ютерним обладнанням та кількості занять, проведених у комп’ютерних класах, але й від ефективності використання апаратних і програмних засобів, інформаційних ресурсів вчителями-предметниками, зокрема – вчителями іноземних мов.
Сьогодення вимагає від учителя не просто надання учням певних знань, а навчання їх мислити, структурувати інформацію та цілеспрямовано відбирати необхідне. Сучасний учитель повинен нести учням не просто нові знання, а новий тип оволодіння інформацією. В зв’язку з цим, особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного вчителя на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, до його готовності щодо використання засобів ІКТ у професійній діяльності.
Вивчаючи зарубіжний досвід, ми виокремили важливий аспект: вчитель може виступати не в ролі розповсюджувача інформації (як це традиційно прийнято), а в ролі консультанта, порадника, іноді навіть колеги учня. Це викликає деякі позитивні моменти: учні активно беруть участь у процесі навчання, навчаються самостійно мислити, пропонувати своє бачення, прогнозувати та моделювати окремі ситуації. Створення умов, сприятливих навчанню іноземних мов, стає можливим тоді, коли вчитель, на основі професійної педагогічної рефлексії, яка слугує чинником його самоосвіти, готовий до розуміння та сприйняття змін, ініційованих інформатизацією освіти. Отже, діяльність учителя є частково спрямованою також і на нього самого – рефлексія та самоосвіта визначають успішність його самореалізації в професійній діяльності, успішне фахове самовдосконалення є запорукою професійної успішності.
Окремо слід зазначити, що в умовах інформатизації освіти, в професійно-педагогічної діяльності вчителя, поряд із традиційними функціями, з’являється необхідність виконання нових. Однією з них є інформаційна та мотиваційна підтримка самостійності набуття учнями знань, яка полягає в створенні засобами педагогічної діяльності умов для прояву самостійності, творчості, відповідальності учнів та формування мотивації неперервної освіти.
1.1 Функції навчально-виховного процесу.
- вибору вчителем педагогічно доцільних форм, методів та засобів навчання;
- вибору вчителем технологій навчання (зі спрямуванням на засвоєння змісту предмету, формування компетентностей учнів, стимулювання пізнавальної діяльності);
- формування вчителем сучасного відкритого навчального середовища, діяльність в якому сприяє становленню та виявленню компетентностей учнів, предметні знання стають підґрунтям для вирішення реальних життєвих проблем;
- орієнтованого на досягнення цілей навчально-виховного процесу вибору засобів визначення рівня навчальних досягнень.
1.2 Формування готовності майбутніх учителів іноземних мов.
Очевидним є те, що проблеми створення умов формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до впровадження засобів інформаційних технологій у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів; формування мотивації застосування інновацій, досягнень сучасної науки в процесі подальшого самовдосконалення мають бути предметом дослідження.
До зазначеного вище додамо, що в теперішній час формується ідеальний образ, модель, взірець сучасного вчителя, згідно з якими ідеальним вважається вчитель, який є духовно зрілою та широко ерудованою компетентною особистістю, комунікабельним, високоморальним фахівцем. Він досконало та глибоко володіє досягненнями науки, навчально-виховний процес будує логічно, чітко та доступно; оперує цікавими деталями, фактами; вражає учнів широким світоглядом та захоплює високим рівнем своєї освіченості.
Учні цінують такі якості педагога, як глибокі фахові знання, загальна ерудиція, логіка мислення, критичний підхід до розв’язання проблем, переконаність, власна точка зору, принциповість, чітка громадянська позиція, уміння спілкуватися, почуття гумору та ін. Дієвим фактором у цьому відношенні є саме особистість вчителя, його ерудиція, майстерність викладання.
Якщо цей вчитель може надати допомогу учням в їх самостійній діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та вказати їм на можливості їх використання для навчання, в тому числі самостійного – його авторитет суттєво підвищується, він стане ближчим і зрозумілішим своїм вихованцям. Адже не секрет, що багато (якщо не більшість) учнів уже вміють працювати на комп’ютері, мають доступ до нього вдома, або в Інтернет-клубах. Інша справа, як і для чого вони використовують комп'ютер, інформаційних технологій – на жаль, часто це просто захоплення комп’ютерними іграми, перегляд фільмів та прослуховування музики.
Відмінності сприйняття оточуючого світу, які зумовлюються віком та середовищем, в якому відбувається формування особистості, породжують бар’єр відчуження, відомий як "проблема батьків і дітей". Коли ж учні бачать сучасного ерудованого вчителя, який розуміє їхні проблеми, для якого, так само як і для них, є доступними засоби інформаційно-комунікаційних технологій та сучасні електронні пристрої – від мобільного телефону, цифрового фотоапарату – до комп’ютера, то спрацьовує психологічний механізм наслідування, дія якого поширюється на інші види діяльності. Якщо вчитель може запропонувати учням доступний їм Інтернет-ресурс, який містить предметний навчальний матеріал, надто – якщо цей матеріал обговорювався, використовувався на занятті та був створений за їхньої участі, або за участі інших учнів, студентів – успіх навчання майже гарантовано.
Застосування вчителем на уроках іноземної мови знань інформаційно-комунікаційних технологій навчання дозволяє ефектно та доступно: відзначити новизну навчального матеріалу; продемонструвати зв'язок навчального матеріалу з історією, з цікавими фактами з життя видатних людей; навести приклади практичного застосування знань іноземної мови; здійснити впровадження проблемного та евристичного навчання тощо.
Звичайно, в навчально-виховному процесі не можна використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій навчання постійно, тому що є багато завдань, які можна виконати лише при особистому спілкуванні з учителем. Але й недооцінювати роль уроків, які проводяться з використанням інформаційно-комунікаційних технологій навчання, не можна – безумовними є: мотиваційні переваги, індивідуалізація навчального процесу, створення мовного середовища, необмеженість кількості повторень навчального матеріалу та вправ для самоконтролю, вправ і тренувань у самостійній роботі учнів, частка якої є вагомою в процесі навчання іноземних мов.
1.3Процес навчання майбутніх вчителів іноземних мов
В процесі навчання майбутніх вчителів іноземних мов навчання постає ціль створення цілісної системи знань, умінь, навичок та набуття досвіду самостійної роботи з відповідними засобами, що, на нашу думку, за умов мотивації навчання та прагнення до впровадження нового, забезпечить формування готовності майбутніх вчителів іноземних мов до впровадження засобів у навчально-виховний процес.
У цьому контексті вбачається необхідність відповідних змін у системі підготовки з інформаційно-комунікаційних технологій навчання майбутніх вчителів іноземних мов зі спрямуванням на формування готовності до застосування інновацій у майбутній професійній діяльності.
Проблема формування готовності студентів до майбутньої професійної діяльності, акумулює проблеми психологічної науки, пов'язані із особливостями особистості, рисами її характеристики, потенційними можливостями, які обумовлюють успішність професійної підготовки. Психологія формування готовності до професійної діяльності вивчалася українськими дослідниками, серед яких: Г.О. Балл, Г.С. Костюк, Є.О. Мілерян, В.О. Моляко, П.С. Перепелиця, М.Л. Смульсон та ін. Готовність розглядається науковцями в безпосередньому зв'язку з формуванням, розвитком і вдосконаленням психічних процесів, станів, якостей особистості, необхідних для успішної діяльності. Автори досліджень також зазначають, що готовність, як передумова будь-якої діяльності, є водночас і її результатом.
Дослідники Г.О. Балл, П.С. Перепелиця вказують на те, що основу формування готовності до професійної діяльності слід вбачати не в розвитку операційно-технічних умінь та навичок, а в опорі на такий визначальний параметр готовності, як "комплексна здатність". Ґрунтуючись на дефініціях психологів , можна сформулювати визначення готовності вчителя іноземних мов до впровадження ІКТН у майбутню професійну діяльність, яка включає три основні компоненти.
2.Майбутня професійна діяльність(три основні компоненти)
1. Психологічну (особистісно-мотиваційна: особистісні якості; прагнення до впровадження технологій навчання).
2. Теоретичну (система знань технологій навчання, технології способи та форми їх впровадження в професійну діяльність тощо).
3. Практичну (сукупність умінь використання засобів технологій навчання).
На думку сучасних педагогів, вчителю іноземних мов можливість орієнтуватись у сучасному суспільстві, формування здатності швидко реагувати на запити часу, продуктивності та конкурентоздатності на ринку праці – формування готовності удосконалюватися відповідно до змін, які постійно відбуваються в сучасному інформаційному суспільстві та в системі освіти, зокрема, надає набуття відповідних компетентностей.
Загальний аналіз сутності цього поняття, характеристику компетентностей в освітніх системах зарубіжних країн здійснили О.В. Овчарук, О.І. Пометун, О.І. Локшина, О.Я. Савченко, І.Г. Єрмаков. Як зауважують Г.О. Балл та П.С. Перепелиця, в межах своєї компетенції особистість може бути компетентною або некомпетентною в певних питаннях, тобто мати компетентність (компетентності) у певній галузі діяльності [8]. Саме тому, одним із результатів навчання курсу "Інформаційно-комунікаційні технології навчання в професійній діяльності вчителя іноземних мов" вбачається формування в майбутніх вчителів відповідних ключових фахових компетентностей.
Зазначене вище наштовхнуло на дослідження компетентностей: внаслідок чого було інтегровано блоки ключових компетентностей вчителя іноземних мов, які, на нашу думку, сприяють застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій навчання у професійній діяльності.
1. Теоретичні (система знань ІКТ, технології, методи та форми їх впровадження в професійну діяльність, тощо).
2. Практичні (сукупність умінь використання засобів ІКТ).
Результати проведеного аналізу та порівняльна характеристика складових готовності та компонентів компетентності (рис. 1) вказують на те, що достатня розвиненість, генералізація та поєднання компонентів забезпечать готовність майбутнього вчителя до впровадження ІКТ у навчальну діяльність. Як помітно зі схеми, окремої уваги потребує дослідження особистісно-мотиваційної компоненти готовності, формування якої, в свою чергу, залежить від особистісних якостей майбутнього вчителя, його прагнення до впровадження ІКТ.
Рис. 1. Порівняльна схема компонент "готовності" та "компетентності" особистості
2.1 Мотивація та компетентність майбутніх вчителів.
Мотивація розуміється дослідниками як джерело активності та одночасно як система чинників діяльності, вони визначають її як один визначений мотив, єдину систему мотивів, особливу галузь, яка включає потреби, мотиви, цілі, інтереси в їх взаємодії [1,8,4].
Поняття "мотив" розглядається по-різному: воно співвідноситься з потребами, або з переживаннями потреби та її задоволенням, або з предметом потреби. Одне з досить повних визначень мотиву запропоноване Л.І. Божовіч, відповідно якому мотив – це те, задля чого здійснюється діяльність. На думку вченої, в якості мотиву можуть виступати предмети зовнішнього світу, уявлення, ідеї, відчуття та переживання – все те, в чому знайшла своє втілення потреба [2]. При цьому слід підкреслити, що поняття "мотивація" є ширшим поняття "мотив". У найзагальнішому плані мотив визначає, стимулює, спонукає людину до виконання певної дії.
Мотиви є динамічними системами, в яких здійснюються аналіз і оцінка альтернатив, вибір та прийняття рішень. У кожного студента мотиви навчання особисті, індивідуальні, які залежать від особистісних якостей, уподобань та цілей. Як відомо, мотиви спрямовують, організовують пізнання та надають йому особистісного значення. Мотивація – це процес спонукання до діяльності, спрямованої на досягнення певної мети. Внутрішня мотивація, яка в багатьох особистостей є нестійкою, виникає поступово та знаходиться в залежності від ситуацій (цікаві завдання, розв’язання ситуативних завдань, змагання, підтримка викладача тощо) [7].
В загальнопсихологічному контексті мотивація є складним фактором впливу на поведінку особистості, який відкривається в якості потреб, інтересів, цілей, ідеалів, що безпосередньо детермінують діяльність людини. Таким чином, можна стверджувати, що мотивація розуміється як сукупність, система різнорідних чинників, яка генерує поведінку та діяльність особистості. Виходячи з цього, необхідно погодитись із висновком вчених, про те що мотивація навчання займає провідне місце серед чинників, які визначають ефективність навчально-виховного процесу [5,7]. Позитивна мотивація визначається як система цінностей, визначених особистістю та приведених у відповідність до цінностей колективу та суспільства в цілому, прийнятих в якості особистих принципів, переконань, установок та змісту майбутньої професійної діяльності. Мотивація навчання, як процес зміни стану і відношення особистості до діяльності, ґрунтується на мотивах, під якими розуміються, як вже було зазначено, сукупність чинників спонукання до діяльності.
Сформована компетентність не завжди є свідченням формування готовності – працюючи з різними групами та окремими студентами, викладачу потрібно передбачати перспективи розвитку їхньої мотивації. Для ефективності навчальної діяльності вагомим є формування мотивація, яка зумовлюється інтелектуальною ініціативою та пізнавальними інтересами. Процес розвитку позитивної мотивації навчання, за твердженнями вчених [5,7] – це процес, який сприяє трансформації спонукань студентів до зрілої мотиваційної сфери з домінуванням мотивів, що характеризують зміст позитивної мотивації навчання.
Методика забезпечення розвитку позитивної мотивації навчання вбачається системою та наслідком послідовної взаємодії викладача та студента, яка поєднує сукупність методів і прийомів розвитку позитивної мотивації до навчання і характер взаємодії викладача та студента, передбачає реалізацію підходів організаційного, навчально-виховного характеру. Тому практична діяльність викладачів ІКТ, спрямована на формування мотиваційної складової компетентності, має ґрунтуватись на міжпредметних зв'язках, орієнтації на роботу в команді, індивідуалізації, проектно-орієнтованій діяльності.
Пошук концептуального підходу до організації навчально-виховного процесу навчання ІКТ майбутніх вчителів дозволив виокремити, серед інших, компетентнісно-орієнтований підхід – один із нових концептуальних орієнтирів, напрямів розвитку змісту освіти в Україні та розвинених країнах світу. Відомі міжнародні організації (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Рада Європи та ін.), які функціонують у галузі освіти, останніми десятиліттями вивчають проблеми, пов’язані з появою компетентнісно-орієнтованого навчання.
На основі аналізу наукових видань та проведених досліджень впровадження компетентнісно-орієнтованого навчання, під поняттям "компетентнісно-орієнтований підхід" в формуванні готовності майбутніх вчителів іноземних мов до використання засобів ІКТ в професійній діяльності, ми пропонуємо розуміти спрямованість навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів на формування та розвиток інформатично-комунікативних компетентностей особистості та особистісної мотивації. Результатом навчання є формування інформатичної готовності вчителя іноземних мов, яка пропонуємо вважати однією з провідних складових характеристики сучасного вчителя, що передбачає знання, уміння, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості. Отже, інформатично-комунікативна компетентність – це новий об’єкт оцінювання якості навчання та важливий показник її ефективності.
Компетентнісно-орієнтований підхід у навчанні пов’язаний із особистісно орієнтованим і діяльнісним підходами до навчання, оскільки стосується особистості студента та може бути реалізованим і перевіреним тільки в процесі виконання студентом певного комплексу дій. Впровадження зазначеного підходу потребує трансформації змісту навчання, перетворення його з моделі, яка існує об’єктивно, для будь-якого студента, на суб’єктивні здобутки одного студента, які можна оцінити.
2.2 Моделі формування готовності майбутніх вчителів іноземних мов.
У процесі розробки моделі формування готовності майбутніх вчителів іноземних мов , можна виокремити певні етапи.
1. Детальне дослідження, аналіз та обговорення проблеми інформатично-комунікативних компетентностей майбутнього вчителя іноземних мов.
2. Планування організаційно-методичних заходів, спрямованих на близьку та далеку перспективи, особистісну мотивацію студентів.
3. Впровадження інформатично-комунікативних компетентностей у зміст навчання майбутніх вчителів.
4. Оцінювання готовності майбутніх вчителів до застосування ІКТ у процесі навчання ІМ.
В навчально-виховному процесі для забезпечення постійного росту інформатично-комунікативної компетентності, вбачається необхідним створення умов формування особистісної мотивації, активної позиції студентів у навчально-виховному процесі. Нами було розроблено програму "Інформаційно-комунікаційні технології в професійній діяльності вчителя іноземних мов" та методичні рекомендації, в яких детально розглядаються складові готовності майбутніх вчителів іноземних мов до впровадження засобів ІКТ у майбутню професійну діяльність, надаються поради щодо їх формування.
3. Структура, критерії та показники професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи в умовах навчання в педагогічному ВНЗ
Сучасний розвиток нашого суспільства зумовлює необхідність урахування впливу новітніх педагогічних технологій у діяльності вищої школи. Серед шляхів реформування освіти вдосконалення змісту професійно-педагогічної культури майбутніх педагогів. Педагогічні технології мають забезпечувати варіативний компонент професійної підготовки особистості, дозволяють ефективно використовувати інноваційні та науково-методичні досягнення у професійному становленні вчителя.
В умовах гуманізації та демократизації суспільства соціальна роль особистості невпинно зростає. Урахування означеного феномена дозволяє здійснювати професійну підготовку студентів через активізацію пізнавального та культурологічного мислення у процесі педагогічної діяльності. Інструментарієм виступає реалізація практико орієнтованого підходу у професійному становленні особистості, врахування об’єктивних нових соціокультурних умов, що дозволяють розвивати здібності, інтереси, професійні потреби майбутніх учителів початкової школи.
В останній час з’явилися дослідження, котрі безпосередньо розглядають проблему формування педагогічної культури А.Баpабанщиков, О.Бондаревська, М.Букач, О.Гаpмаш, В.Гриньова, В.Зелюк, Т.Іванова, І.Ісаєв, С.Муцинов, О.Рудницька. При безумовній важливості цих досліджень ступінь розробки проблеми формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкової школи є недостатнім, вимагають обґрунтування компоненти її структури з урахуванням нових підходів до процесу навчання, необхідне уточнення критеріїв і показників сформованості професійно-педагогічної культури.
3.1 Структурні характеристики професійно-педагогічної культури
Метою статті є уточнити структуру та показники, критерії сформованості професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової ланки.
Структурні характеристики професійно-педагогічної культури спираються на структуру педагогічної діяльності та вимагають розгляду даного феномену як динамічного утворення, в якому виділяються окремі одиниці – компоненти. Ми визначили систему компонентів формування професійно-педагогічної культури студентів: пізнавальний, мотиваційно-емоційний, діяльнісний та регулятивний [1].
Пізнавальний компонент включає відповідність навчальних і професійних інтересів, стійку потребу у знаннях з предметів, володіння інформацією про зміст педагогічної діяльності. Знання психофізіологічних особливостей особистості, особливостей оточуючих людей, відповідність навчальних і професійних інтересів, потреба у знаннях з психолого-педагогічних, методичних і спеціальних предметів, розвиток професійно значущих якостей особистості. Уміння та знання психофізіологічних особливостей особистості, оточуючих людей, знання теорії та методики здійснення навчально-виховного процесу.
Мотиваційно-емоційний компонент – позитивне ставлення до педагогічної діяльності. Позитивне ставлення до знань про педагогічну діяльність, задоволення положенням серед учителів, бажання займатися професійно-педагогічною діяльністю. Задоволення професійними вміннями однокурсників у період педагогічної практики, бажання займатися професійно педагогічною діяльністю.
Діяльнісний компонент – відповідність знань, умінь, навичок та їх реалізація в період педагогічної практики, потреба в педагогічній діяльності, активна позиція в оволодінні знаннями про педагогічну професію. Знання професійної педагогічної діяльності, адекватна самооцінка наявності системи знань, умінь для виконання функцій професійної педагогічної діяльності, прагнення оволодіти професійними знаннями, вміннями й навичками, до самовдосконалення, самоосвіти, самовиховання, уміння й навички для успішної професійної педагогічної діяльності в школі. Володіння етикетом, правилами спілкування, емоційним станом.
Регулятивний компонент – упевненість у подоланні труднощів оволодіння педагогічною діяльністю. Знання принципів та правил самоосвіти, самовиховання, самовдосконалення. Уміння вдосконалення професійно значущих якостей.
Складність структури і змісту професійно-педагогічної культури зумовлює необхідність виділення основних показників, які відображають її сутнісні характеристики. Основні показники, структурні компоненти як зміст професійно-педагогічної культури і відповідні рівні сформованості представлено у табл.1.
На основі зазначених показників встановлено рівні сформованості професійно-педагогічної культури: високий, середній, низький. Високий рівень передбачає чітке уявлення про сформованість професійно-педагогічної культури, власний розвиток особистості майбутнього вчителя початкової школи; професійну компетентність володіння спеціальними знаннями й уміннями; високий ступінь розвиненості педагогічного мислення; самостійний пошук рішення педагогічних проблем; самоаналіз і самовдосконалення; готовність використовувати в своїй діяльності практико-орієнтований підхід до вихованців.
Таблиця1
3.2 Рівні, показники та критерії професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкової школи
Критерії Показники Рівні сформованості
Цілісно-мотиваційний Яскраво виражений інтерес до професійно-педагогічної культури. Бачить сенс навчання на факультеті підготовки вчителів початкової ланки. Яскраво виражене постійне прагнення до удосконалення своєї індивідуальності, усвідомлення соціального й особистісного значення професійно-педагогічної культури Високий
Достатній інтерес до формування професійно-педагогічної культури та її компонентів. Має бажання й потребу у самовдосконаленню, але не завжди усвідомлює значущість окремих компонентів професійно-педагогічної культури й предметів педагогічного циклу. Середній
Нестійкий інтерес до професійно-педагогічної культури, не має бажання й потреби у самовдосконаленні, низький інтерес до педагогічної практики, зацікавленість виникає, якщо постійно стимулювати при рішенні педагогічних ситуацій. Низький
Пізнавальний Інтерес до професії вчителя початкової школи та до здобуття педагогічних знань як на заняттях, так і в період педагогічної практики. Має міцні, глибокі знання з професійно-педагогічної культури, шляхи та засоби її формування. Постійно розширює свій кругозір. Займається самоосвітою. Високий
Має знання з педагогічних дисциплін, але не завжди правильно їх використовує, часто пасивний при використанні набутих знань та вмінь, звертає на них увагу, якщо викладач на них акцентує. Потребує спонукань до самоосвіти. Середній
Має задовільні педагогічні знання з професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкових класів, епізодично займається самоосвітою, нерегулярно працює з літературою. Не може застосовувати набуті знання в період проходження педагогічної практики. Низький
Діяльнісно-операційний Сформовано систему умінь, навичок. Надає перевагу завданням творчого характеру. Може аналізувати педагогічні факти, педагогічний досвід. Правильно вирішує професійні ситуації, задачі. Уміє вступати в контакти, орієнтується в комунікативних ситуаціях. Високий
Сформована система умінь та навичок, але не завжди використовує їх на достатньому рівні, не використовує творчі завдання, розв’язує конфліктні ситуації, якщо вони не дуже складні за рівнем. Середній
Відсутня система умінь, сформовані лише окремі складові професійно педагогічної культури, вирішує завдання репродуктивного характеру, не завжди орієнтується в конфліктних та виховних ситуаціях. Не завжди використовує комунікативні вміння. Низький
Емоційно-регулятивний Сформовано систему професійно-педагогічної спрямованості культури майбутнього вчителя початкової школи, це насамперед любов до дітей, рефлексія, емпатія. Захопленість педагогічною діяльністю, уникнення конфліктів. Удосконалення особистісних якостей та властивостей. Високий
Сформовані окремі властивості особистості майбутнього вчителя початкової школи, що призводить до непорозумінь при вирішенні конфліктних та проблемних ситуацій. Середній
Сформовані окремі якості особистості та здібності. Часто виникають конфліктні ситуації та проблеми з учнями та батьками, колегами по роботі, труднощі при комунікації. Низький
Оцінювальний Може адекватно оцінити свою педагогічну діяльність та сформованість професійно-педагогічної культури. Прагне до самовдосконалення. Високий
Оцінює свої можливості та рівень сформованості професійно-педагогічної культури не завжди адекватно. Не завжди правильно використовує методи та засоби впливу на учнів, комунікативні здібності розвинуті на середньому рівні. Середній
Не завжди правильно оцінює свої професійно-педагогічні можливості та сформованість культури. Пасивний до формування професійно-педагогічної культури та до самовдосконалення своєї особистості. Не бачить важливості в формуванні уміння правильно оцінювати складні педагогічні ситуації. Низький
Середній рівень характеризується недостатнім проявом сформованості професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової ланки. Використовуються стереотипи у виконанні проблемних та конфліктних ситуацій; прояв певних якостей особистості потребує вдосконалення знань з педагогічних дисциплін та розвитку комунікативних здібностей; нечіткі уявлення про методи та засоби практико-орієнтовного підходу; не чітко виражене прагнення до самовдосконалення та самоаналіз своєї діяльності.
Низький рівень характеризується репродуктивним використанням знань, умінь з професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкових класів; нерозвиненістю педагогічного мислення, низькою пізнавальною активністю. Відсутня впевненість у самовдосконаленості та розвитку комунікативних здібностей; відсутня потреба у формуванні професійно-педагогічної культури особистості майбутнього вчителя початкової школи.
Нами було проведено дослідження з урахуванням запропонованих вище критеріїв та показників рівнів сформованості професійно-педагогічної культури студентів педагогічного факультету Південноукраїнського педагогічного університету. Отримані результати занесені в таблицю 2. Ми запропонували впровадити у вузівську практику спецкурс. Пропонований спецкурс дає змогу залучити студентів до специфіки вивчення основ формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи. У процесі опанування курсу формуються такі якості спеціаліста, як самостійність, відповідальність, активність, ініціативність та духовно-моральні якості. Метою даного спецкурсу є теоретико-методологічне усвідомлення змісту і структури професійно-педагогічної культури, а також розвиток у майбутніх учителів професійно-педагогічних, духовно-моральних якостей, які потрібні для успішної педагогічної діяльності.
Завдання курсу: 1) з’ясувати теоретико-методологічні основи формування професійно-педагогічної культури в процесі вивчення спецкурсу; 2) встановити стан проблеми, що досліджується, на сучасному етапі; 3) охарактеризувати складові професійно-педагогічної культури майбутнього фахівця початкової ланки освіти; 4) окреслити основні методики та технології формування професійно-педагогічної культури майбутніх фахівців; 5) визначити специфіку формування професійно-педагогічної культури студентів факультету підготовки вчителі початкової школи; 6) формування рефлексивної позиції, яка орієнтує вчителя на усвідомлення й аналіз власної професійної діяльності, на педагогічну творчість, самостійну дослідницьку діяльність.
Програма спецкурсу побудована за модульно-рейтинговою системою і включає чотири модулі.
У модулі 1 “Теоретико-методологічні засади формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи у процесі професійної підготовки” визначаються особливості теоретичних та методологічних засад формування професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів.
Модуль 2 “Особливості теорії та технології практико орієнтованого підходу при формуванні професійно-педагогічної культури майбутніх педагогів” присвячений практико орієнтованому підходу до формування професійно-педагогічній культурі фахівця.
У модулі 3 “Педагогічні умови формування професійно-педагогічної культури майбутніх педагогів у період педагогічної практики” розглядається актуальна проблема формування професійної культури засобами педагогічної практики.
Модуль 4 “Сучасна вища школа і проблеми формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів” пропонує модель професійної культури майбутніх учителів початкових класів, рішення педагогічних ситуацій, рольові ігри, вправи, тренінги.
Після проведеного нами спецкурсу відбулися позитивні зміни й у рівнях сформованості професійно-педагогічної культури студентів (див. табл. 2).
Таблиця 2
3.2 Динаміка рівнів сформованості професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя (%)
Рівні сформованості Експериментальна
група (280 осіб) Контрольна
група (245 осіб)
до експ. після експ. конст. зріз контр. зріз
180 100 180 100
Високий 7,1 9,8 37,9 25,7 7,5 14,5
Середній 54,3 56,6 57,7 66,5 44,7 51,3
Низький 38,6 33,6 4,4 7.8 47,8 34,2
Як видно з таблиці, після проведеного нами дослідження з використанням спеціально запропонованої програми впровадження спецкурсу “Методика формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи” проведений зріз показав такі результати: високий рівень підвищився на 37,9%, а було 7,1% та знизився: було 38,6%, стало 4,4%. У контрольній групі майже не відбулись зміни: низький рівень складав 47,8%, стало 34,2%. Це свідчить про те, що запропонована нами програма сприяла формуванню професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи. Подальшу свою роботу ми вбачаємо в розробці завдань з педагогічної практики, які були б спрямовані на розв’язання означеної проблеми.
4. Теорія і методики виховання.
Виховна задача - це мета, що задається педагогом у визначених умовах (ситуації), яка передбачає перехід вихованця з вихідного рівня на якісно новий рівень розвитку його вихованості. Виховна задача є результатом усвідомлення педагогом утруднення, яке виникло в певній ситуації і яке не має однозначного розв'язання. Подолання утруднення відбувається шляхом знаходження оптимального способу його розв'язку. Виховна задача ґрунтується на меті, яка передбачає своїм результатом не тільки усунення конфлікту, але й виникнення потреби суб'єкту діяльності у самовихованні, саморозвитку.
На сучасному етапі розвитку педагогічної науки відбуваються спроби класифікації педагогічних виховних ситуацій, задач (А.П. Акімова, Ю.К. Бабанський, Н.В. Кузьміна, Л.В. Кондрашова та ін.). під типологією виховних задач розуміємо класифікацію, яка являє собою співвідношення між різними типами виховних задач. За основу пропонованої класифікації взято ті відношення, що виникають між основними компонентами задачі (її предметом і вимогою) та тим, хто її розв'язує, так звані віднесені задачі. Вони поділяються на зовнішні та внутрішні. Зовнішня задача - це задача, що виникає в реальній педагогічній діяльності у вигляді утруднення, яке відчуває педагог під час своєї роботи. Задача набуває виховного характеру тоді, коли вчитель спроможний цілеспрямовувати умови ситуації таким чином, що вони перетворюються на стимулюючий фактор розвитку особистості учня. Внутрішня виховна задача (відносно пе6дагога) - це задача. Що сформульована самим педагогом на основі вимог, які поставлені ззовні, наприклад, на основі суспільних вимог. Відносно учня ця задача спочатку виступає як зовнішня. Проте, якщо вона сприймається вихованцями як керівництво до практичної дії, то з зовнішньої перетворюється на внутрішню.
На практичних заняттях при вивченні розділу “Теорія і методики виховання” широко використовуються розвивальні методи навчання і, перш за все, педагогічні виховні задачі, які є “основною клітиною” педагогічної діяльності і які безпосередньо спрямовані на формування необхідних вчителю умінь. Розв'язуючі задачі, студенти вчаться аналізувати, моделювати, конструювати, регулювати, організовувати свою навчально-виховну діяльність і поведінку учнів. Розв'язання виховної задачі має чіткий алгоритм, з яким студенти знайомляться на перших же заняттях і який допомагає їм аналізувати проблему на науково-педагогічному рівні. Цей процес відбувається за такими етапами:
1. Орієнтація в ситуації, її діагностика.
2. Аналіз виховних даних: місце ситуації у цілісному процесі педагогічної діяльності, характеристика дій вихованців, вихователів, їхніх взаємостосунків. Усвідомлення мотиві вчинків, мети діяльності.
3. Виявлення головної суперечності, постановка і формулювання проблеми.
4. Висунення припущень, гіпотез, їх обґрунтування.
5. Вибір системи засобів, методів розв'язання педагогічної проблеми.
6. Проектування наслідків її вирішення.
Педагогічні задачі, які пропонуються студентам, повинні бути різного рівня складності і передбачати різні види діяльності, починаючи з репродуктивної і поступово переходячи до творчої діяльності.
Активізують мислення студентів і стимулюють їх до самостійної пошукової роботи проблемні запитання. Проблема, з філософської точки зору, - це такий різновид питання, відповідь на яке не утримується в набутому досвіді суб'єкта і тому потребує відповідних теоретичних і практичних дій, які відрізняються від простого інформаційного пошуку. Тобто, виникає певне утруднення, ліквідувати яке за допомогою наявної бази знань студент не може. Це свідчить про недостатність досягнутого рівня знань. Тому проблема визначається як знання про незнання та виникненням необхідності усунути протиріччя. Використання проблемних питань на практичних заняттях з педагогіки допомагає підвищити пізнавальний інтерес студентів до вивчення теорії виховання, вчить їх мислити діалектично, робить істину доказовою, а знання усвідомленими, формує активну, творчо мислячу особистість. Для прикладу, варіанти проблемних питань:
1. На думку деяких науковців поняття “розумове виховання” дублює поняття “навчання”, оскільки завдання розумового виховання співпадають з функціями навчання. Чи погоджуєтесь ви з цією думкою? Відповідь аргументуйте.
2. Порівняйте поняття “педагогічна ситуація” і “педагогічна задача”. У чому полягає спільне і відмінне між цими поняттями? Відповідь аргументуйте.
3. Сім'я має великий вплив на формування особистості. У одній і тій самій сім'ї виростають різні за особистісними якостями діти. Чому?
Вчитель завжди діє в конкретних ситуаціях, тому важливо ще у період навчання у вищому педагогічному закладі освіти навчити студентів бачити ситуацію, аналізувати її, виділяти провідні ідеї, які лежать в основі пошуку її розв'язання, розробляти конструктивні схеми і варіанти практичних рішень. Метод моделювання фрагментів виховних заходів пропонує використання таких завдань, які передбачають розв'язання проблеми професійної спрямованості. У студентів значно підвищується професійний інтерес, актуалізуються наявні знання, закріплюються навички педагогічного аналізу і узагальнення, розвиваються педагогічні здібності.
Включення студентів у ситуації професійної спрямованості, а саме таким і є метод моделювання фрагментів виховних заходів, створює умови, в яких майбутні вчителі отримують можливість самостійно аналізувати педагогічні процеси , опрацьовувати шляхи встановлення контакту, прийоми створення певного емоційного стану та його корекції, шляхи вирішення типових ситуацій взаємодії.
Моделювання фрагментів виховних заходів дає змогу сформувати основу рольової поведінки майбутнього вчителя. В педагогіці під моделюванням фрагментів виховних заходів розуміють спеціально організовану і педагогічно керовану діяльність, де у створеній ігровій ситуації імітується певний реальний навчально-виховний процес. Цей метод дозволяю розкрити перед студентами соціальний зміст учительської професії, основні її кваліфікаційні характеристики, забезпечує тісний зв'язок педагогічної теорії з шкільною практикою і дає можливість побачити типові труднощі, з якими вчитель зустрічається в своїй повсякденній праці, а також визначити шлях їх подолання.
Моделювання фрагментів виховних заходів допомагає створити такі умови, коли вибір засобу розв'язку досягається шляхом використання студентами теоретичних знань, набутих у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Це формує потреби використовувати теорію при виборі оптимальних засобів і прийомів педагогічного впливу, орієнтовної основи професійної поведінки.
Важливого значення в системі підготовки майбутнього вчителя набуває ділова гра. Вона становить собою форму відтворення предметного і соціального змісту та моделювання стосунків, характерних для педагогічної роботи. В ході проведення гри розгортається особлива ігрова діяльність у вигляді імітаційної моделі, яка відтворює динаміку протікання учительської професії. Водночас формуються особистісні якості вчителя. В умовах спільної роботи кожний студент виробляє навички соціальної взаємодії, ціннісні орієнтації, установки, притаманні фахівцеві. Ігрова модель потрібна для забезпечення особистісного включення студентів у процес навчання, спрямований на оволодіння предметним змістом професійної діяльності. Але предметний зміст завжди є змістом спільної праці спеціалістів, тому через ігрову модель засвоюється і соціальний зміст майбутньої роботи. Ділова навчальна гра є насамперед “інструментом” розвитку теоретичного і практичного мислення спеціаліста, здатного аналізувати складні умови педагогічної діяльності, ставити і розв'язувати нові для майбутніх фахівців професійні задачі.
Одним з напрямків практичної підготовки студентів вищого педагогічного закладу освіти є використання методу мікровикладання, який допомагає майбутньому вчителю краще підготуватися до майбутньої діяльності, визначити рівень своїх знань, умінь і здібностей, набути певного рівня педагогічної майстерності.
Мікровикладання є одним з напрямків практичної професійної діяльності вчителя, що допомагає студентам краще усвідомити сутність педагогічних явищ. Моделюючи фрагмент практичної діяльності вчителя-предметника, майбутні вчителі розвивають свої здібності, набувають певного досвіду, вмінь та навичок. У студентів. Які активно беруть учать у підготовці і проведенні практичних занять з використанням методів мікровикладання та моделювання фрагментів виховних заходів, формуються такі якості, як комунікативність, емпатія, педагогічна інтуїція, самовладання, педагогічний оптимізм, що поєднуються з глибокими теоретичними педагогічними знаннями.
Щодо конкретних методів, то вивчаючи розділ “Загальні засади педагогіки” слід застосовувати слідуючі: теоретичні: категорійний аналіз понять “виховання”, “освіта”, “навчання”, “розвиток” шляхом співставлення, порівняння, аналізу, синтезу даних визначень названих понять, конструювання визначень; аналіз методів, структурування, систематизація. Практичні: розв'язання педагогічних задач, пов'язаних із поняттєвим апаратом педагогіки, моделювання педагогічних поняттєвих ситуацій, проблемні питання, тестові завдання; індивідуальні завдання, моделювання ситуацій педагогічного експерименту, ділова гра, розв'язування педагогічних задач.
Найбільш доцільні методи при вивченні розділу “Теорія навчання”: експрес-конроль, тест, індивідуальне опитування, фронтальне опитування, розв'язання педагогічних задач, проблемні питання, створення проблемних ситуацій, індивідуальні завдання, реклама періодичної педагогічної преси, конспектування педагогічної літератури, аналіз педагогічних понять, впорядкування схем, таблиць, фрагменту конспекту уроку, рольові ігри на педагогічні теми, ділова гра.
При вивченні розділу “Історія педагогіки” доцільним буде використання таких методів: експре-контроль, тест, індивідуальне ті фронтальне опитування, індивідуальні завдання, конспектування педагогічної літератури, вивчення педагогічної спадщини видатних педагогів.
Професія вчителя завжди була однією із найпочесніших у нашій країні. Вона наповнена великим ідейним змістом, бо тісно пов'язана із розв'язанням головних завдань суспільства. Аналіз світових тенденцій у галузі професійно-педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму і особистих якостей вчителя. На думку вчених, основними проблемами, з якими зустрічатимуться вчителі у цьому тисячолітті, є:
постійне ускладнення змісту освіти, гарантування високого рівня освітніх стандартів;самостійна постановка і вирішення творчих і дослідницьких завдань; ускладнення проблем виховання; безперервне оволодіння прогресивними технологіями навчання і виховання, новими досягненнями вітчизняного і зарубіжного досвіду; розв'язання складних професійно-педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок із таких суміжних з педагогікою наук, як філософія, психологія, медицина, релігієзнавство, економіка, правознавство, кібернетика та ін;
робота в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.
Усе це може здійснювати лише вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими, дослідницькими здібностями, високим рівнем інтелігентності, духовно-морального потенціалу, конкурентноздатності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти.
Висновки
Педагогічна професія – одна із найдавніших. Виникла вона на ранніх етапах розвитку людства у зв’язку з потребою передавати підростаючому поколінню набутий досвід, виділившись згодом в окрему галузь. На перших порах повинні були передаватись знання і навички володіння знаряддями праці, зброєю тощо. Ці обов’язки у багатьох народів покладались на жерців, а в Давній Греції навчанням займались вільнонаймані особи – вчителі. Незабаром виповниться 2 тисячоліття від тоді, як римський імператор і сенат (у І ст. до н.е.) почали видавати платню першому “штатному” вчителеві ораторів Марку Фабію Квінтіліану, що засвідчило появу вчительської професії. Сучасні вимоги до педагога висвітлені у законі “Про загальну середню освіту”:“Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах середньої освіти” З моменту виникнення педагогічної професії за вчителем закріпилась передусім виховна функція. Учитель – це вихователь, наставник. У цьому його громадське, людське призначення. Тому виховна робота є педагогічною діяльністю, спрямованою на розв’язання завдань всебічного гармонійного розвитку особистості шляхом організації виховного середовища і управляння різноманітними видами діяльності вихованців. Ускладнення процесів суспільного виробництва. Розвиток способів пізнання і бурхливе зростання наукових знань у суспільстві спричинили потребу у спеціальній передачі знань, умінь, навичок. У зв’язку з цим із галузі “чистого” виховання в педагогічній професії виділилась самостійна функція – навчальна.
Викладанням став вид виховної діяльності, здебільшого спрямований на управління пізнавальною діяльністю учнів. “Навчання, що виховує” і
“виховання, що навчає” (А.Дістервег) воєдино злиті у цілісному педагогічному процесі, який має місце у діяльності педагога будь-якої спеціальності.
Вчитель – святе слово. І цим добрим словом ти завжди згадуєш вчителів, які допомогли тобі стати людиною. Сіячі розумного, доброго та вічного – говорять про вчителів. Від них – все найкраще в людині. Про авторитетну людину (спеціаліста) завжди говорять, що в неї були хороші вчителі і звідси пішло прислів’я “дерево та вчитель пізнаються по плоду”.
Суттєва особливість педагогічної праці – вона з початку і до кінця є процесом взаємодії людей. Це посилює роль особистісних взаємин у педагогічній праці: підкреслює важливість моральних аспектів. Специфічним є і результат педагогічної діяльності – людина, яка оволоділа певною частиною суспільної культури, здатна до соціального саморозвитку і виконання певних соціальних ролей у суспільстві.
Вчителями в широкому розумінні слова називають тих, хто озброює молоде покоління знаннями, уміннями, навичками. У вузькому значенні слово вчитель – це людина, яка одержала спеціальну підготовку і займається навчанням і вихованням учнів у загальноосвітній школі. Ця професія захоплююча, творча; для людини, що її обрала, вона є джерелом постійного зростання і вдосконалення, це велика праця душі.
Предмет моєї роботи можна визначити так: професійна підготовка майбутнього вчителя, а об’єктом дослідження є – форми і методи професійної підготовки майбутнього вчителя, тобто яким він має бути, які вимоги повинен задовольняти, які функції виконувати, щоб бути насправді “супер вчителем. В своїй роботі я спробую побудувати модель майбутнього вчителя, і, ознайомившись із нею, можна буде зробити висновок наскільки нелегкою є праця вчителя, і як важко бути “вчителем, на якого чекають”. Також моя робота присвячена опису методів та форм, за допомогою яких готують вчителів у вищих навчальних закладах.
Вища педагогічна освіта будується на засадах професіограми вчителя середньої загальноосвітньої школи (назви її можуть змінюватись – кваліфікаційна карта, атлас). Професіограма є своєрідним паспортом, який містить сукупність особистісних якостей, педагогічних і спеціальних знань і умінь, необхідних для вчителя. Саме на базі цього документа складають навчальні плани, за якими визначають кількість і диференціацію навчального часу попредметно, вимоги до знань, умінь і навичок майбутнього педагога, закладені у програмах і підручниках. Професіограми – система вимог, які ставить професія до людини. У професіограмі відбиті морально-психологічні риси, які є необхідними для майбутньої навчальної і виховної роботи з дітьми і які слід розвивати в процесі самовиховання і виховання у стінах вузу.
Список використаної літератури
1.Особливості розвитку культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць. Серія педагогічні науки. – Випуск XIII. – К.: Логос, 2001. – С.162-170.
2. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти). – Харків, 1998. – 300с.
3. Коломієць В.С. Формування професійних мовленнєвих умінь у студентів іноземного походження засобами комплексних дидактичних ігор: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / В.С. Коломієць / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. – К., 2001. – 22с.
4. Леонтьев В.Г. Мотивационная основа учебной деятельности // Психология образования: Дайджест. – 2001. – №5. – С.37-39.
5. Комарова І. І. Формування у майбутніх учителів культури педагогічного спілкування: Автореф. дис.… канд. пед. наук: 13.00.04 / Тернопільський державний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2000. – 19 с.
6. Мусатов С.О. Психологія педагогічної комунікації: Теоретико-методологічний аналіз: Монографія. – К.- Рівне: Ліста-м, 2003. – 176 с.
7. Тимченко И.И. Формирование коммуникативной культуры студентов в процес се изучения предметов гуманітарного цикла: Дис. … канд.. пед. Наук: 13.00.04/Киевский национальный лингвистический університет. – К., 2001. – 213 с.
8. Фатыхова Р.М. Культура педагогического общения и ее формирование у будущого учителя. – Уфа: Башгоспедуниверситет, 2000. – 164 с.
9 Зимовець О.А. Проблеми професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін у контексті реалізації завдань інформатизації освіти. // Молодь та соціально-інформаційні проблеми суспільства: Зб. матеріалів ІV Міжвузівської студентської наукової конференції. (м. Умань, 12 квітня 2008 р.) /Редкол. В.М. Дякон (голова) та ін. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2008. - С. 254-256ст.
10. Навчання для майбутнього. - К.: Видавництво "Нора-прінт", 2006. - 416с.
11. Морська Л.І. Теорія та практика методики навчання англійської мови. - Тернопіль: Астон, 2003. - 248 с.12.. Професійна підготовка педагогічних працівників. Науково-методичний збірник. Київ-Житомир – 2000р.
13. Психология труда и личности учителя. Сборник научных трудов. Выпуск
1. Под ред. проф. А.И. Щербакова, 1976.
14. Психолого-педагогічні фактори підвищення професійної майстерності вчителя-вихователя: тези Всеукраїнської науково-практичної конференції 16-
17 листопада 1995 року /ред. кол. О.А. Дубасенюк/відп. ред./та ін. Житомир:
ЖДПІ, 1995. – 328 с
.15. Раченко И.П. Нот учителя: Книга для учителя. – 2-е изд., перераб и доп. – М.: Просвещение, 1989. – 238с.
16. Романенко В.П., Тименко М.П., Тезікова С.В. Зміст і форми орієнтації школярів на педагогічні професії. К., 1997.
17. Синица И.Е. Педагогический такт и мастерство учителя. Пер. с укр. –
М.: Педагогика, 1983. – 248с.
18. Слово об учителе /сост. и авт. вступ. ст. А.Т. Губко. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Радянська школа, 1985. – 255с.
19. Становлення особистості майбутнього вчителя. – Житомирський державний педагогічний інститут ім. І. Франка. Відповідальний за випуск
О.М. Швидак, 1994.
20. Технології професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів:
Навчальний посібник: Частина перша: Технології загально педагогічної підготовки майбутніх учителів /за заг. ред. доктора педагогічних наук
О.А. Дубасенюк. – Житомир. Житомирський державний педагогічний університет,
2001. – 267с.
СКАЧАТЬ
|
Автор: shara10 | Просмотров: 297 | Рейтинг: 0.0/ 0 |
Подобные работы:
|
|
|